Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу.
Склад витрат та порядок їх визначення зазначено у статті 138 Податкового кодексу, відповідно до якої до складу витрат включаються, зокрема, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення (підпункт «г» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу), витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень (підпункт «д» підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу).
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу визначено, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу.
Статтею 759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 762 глави 58 Цивільного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Таким чином, витрати, які пов’язані зі сплатою комунальних платежів за приміщення, що здається в оренду, можуть бути включені до складу витрат фізичної особи – підприємця у разі їх документального підтвердження та за умови, що договори з комунальними підприємствами на надання комунальних послуг укладені з фізичною особою як підприємцем.