Очевидно, що СЕА не може впоратися зі своїм основним завданням — нівелювання податкових ризиків та ланцюжків руху фіктивного ПК з ПДВ. І ось маємо затверджений податковим регулятором Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, що регламентує роботу контролерів з ПДВ з ознаками ризику.
Комплексне опрацювання податкових ризиків із ПДВ складається з трьох етапів:
•рання податкова діагностика;
•електронний контроль ризиків;
•податковий контроль ризиків.
Перший етап проводиться ще до подання звітності, два інші етапи — вже на підставі поданої платником ПДВ звітності.
За своєю суттю ранньою податковою діагностикою є аналіз маніпулювання показниками звітності в деклараціях, УР та розрахунках коригування (додатка 1 до декларації з ПДВ) за минулі періоди. Цей етап проводиться в автоматичному режимі на підставі вже поданих платником ПДВ даних та їх кореляції з даними ЄРПН. Перевіряються у першу чергу всі факти включення до звітності ПН із періодом виписування, відмінним від звітного періоду, факти некоректного заповнення звітності, внаслідок чого мало місце безпідставне збільшення/зменшення ПЗ або збільшення ПК. На цьому етапі податківці аналізують і правомірність подрібнення ПН зі сумою ПДВ менше ніж 10 тис. грн з урахуванням вимог п. 201.7 ПКУ (до набрання чинності змінами з 01.01.2015 р.). Чесно кажучи, перевірка ув’язки ПК з фактом реєстрації всіх вхідних ПН у звітному періоді викликає досить неоднозначні емоції: термін на включення ПН до складу ПК становить 365 днів, то що може дати податківцям виявлення факту включення до податкової звітності ПН, зареєстрованих у попередніх періодах?! Платники ПДВ мають повне право на таке включення, і про жодні податкові ризики такі факти свідчити не можуть.
Певно, першопричиною появи п. 2.1 коментованого порядку є той факт, що підприємства маніпулюють УР задля оптимізації реєстраційного ліміту в СЕА: за рахунок коригування сум або розбивання їх на кілька ПН продавець має вільну реєстраційну суму. Ці підприємства з великою кількістю УР та коригувань першими потраплять під пильну увагу податківців та будуть включені до переліків ризикованих/фіктивних. Але ж бухгалтери не винні, що повинні просто пристосовуватися до реалій недолугих систем адміністрування ПДВ?!
За результатами автоматичного відбору щодня формується електронний перелік платників ПДВ, які, на думку податківців, здійснюють ризикові операції. Кожен суб’єкт господарювання з цього переліку буде опрацьований в окремому порядку регіональними податківцями. Усі платники ПДВ, які декларують суми ПДВ до відшкодування (зверніть увагу: не від’ємне значення ПДВ, а саме бюджетне відшкодування) та за якими за підсумками першого етапу оперативними підрозділами буде напрацьована доказова база щодо протиправних дій, уже після першого етапу ризикують потрапити до реєстру «Суб’єкти фіктивного підприємництва». Крім того, далі така напрацьована доказова база передається до підрозділів податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб, оподаткування юридичних осіб.
Зверніть увагу: в пп. 2.1.2 міститься посилання на наказ ДПАУ від 17.05.2010 р. №336, де, зокрема, йдеться про дії податківців у частині присвоєння підприємствам стану «10», а також зміни стану платника податків з «10» — запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) на «23» — місцезнаходження не встановлено або «32» — фактичну адресу не встановлено, юридична адреса масової реєстрації. Як бачимо, податківці й самі не вірять в ефективність роботи СЕА. Інакше не потрібні були б ці стани, перехресні звіряння, рапорти, виїзди працівників податкової міліції та квартирні обходи.
Мало того, вже на цьому етапі (який, до речі, жодним чином не стосується реальної перевірки бізнесу, а є, по суті, лише розширеною камеральною перевіркою звітності за попередні періоди!) у разі встановлення ознак фіктивності вже наступного робочого дня з дня встановлення ознак фіктивності керівник територіального податкового органу приймає рішення щодо розірвання всіх чинних договорів про визнання електронних документів! А це прямий шлях до подальшого повідомлення про незнаходження за місцем реєстрації! На підставі якої правової норми податківці присвоїли собі право вчиняти такі дії — запитання без відповіді. Адже такі підстави для розірвання мали би бути передбачені безпосередньо в договорах!
Зазначений етап має завершитися до граничного терміну подання звітності з ПДВ. Далі на черзі — електронний контроль ризиків.
Робота на цьому етапі триває щодня з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності до граничного терміну сплати таких зобов’язань — тобто увага буде прикута до останньої декади місяця. На цьому етапі ДФС України формує переліки «Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність» та платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю. Далі ці переліки «спускаються» на рівень відповідних територіальних податкових органів, де обліковуються такі категорії платників ПДВ. І далі впродовж наступних 5 робочих днів територіальні податківці аналізують рівень адекватності декларування ПДВ та встановлюють причини підвищення економічної активності. Основна мета цього етапу — ідентифікація вигодоформуючих суб’єктів («податкових ям»).
Третім етапом комплексного опрацювання ПДВ є податковий контроль ризиків. Протягом 5 робочих днів після граничного терміну сплати ПЗ з ПДВ координаційно-моніторинговий департамент та департамент розвитку IT ДФС відтворюють ймовірні схеми ухилення від оподаткування, які далі доводяться до територіальних податкових. На цьому етапі особлива увага приділяється УР, які подаються «заднім» числом (УР, подані з порушенням граничних термінів звітності). На територіальному рівні з матеріалами по доказовій базі та ймовірними схемами ухилення від оподаткування працюють підрозділи податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб. Саме на них покладається обов’язок протягом наступних трьох робочих днів уточнити ланцюг формування та руху фіктивного ПДВ: визначити обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб’єктів господарювання з податковими ризиками — учасників ланцюга, які саме операції вони здійснили, та з’ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Крім того, аналізується й участь такого вигодонабувача в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах. При такому опрацюванні перевіряються всі учасники таких ланцюгів: територіальним податковим органам, де обліковуються учасники ланцюгів, надсилаються запити, аби з’ясувати конкретні обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій, наприклад, у зв’язку з відсутністю факту (законного джерела) реального походження товару (активу) та неможливістю його руху за ланцюгом. Окрема увага тут приділяється контрагенту вигодонабувача та суб’єкту господарювання, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги). На цьому етапі всі ті, хто подає велику кількість УР та коригувань, будуть зобов’язані пояснити правомірність таких операцій в обліку (накладні на повернення товару, повернення коштів тощо).
За підсумками цих трьох робочих днів підрозділи податкового та митного аудиту/доходів і зборів з фізичних осіб вручають вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства. Окремо тут слід наголосити на тому, що в разі коли сума ПК з ознаками ризику становить менше 17000 грн(1) та дорівнює або перевищує 50 тис. грн (для територіальних органів ДФС у м. Києві та МГУ-ЦО — 100 тис. грн), до запиту потрапляє інформація тільки про операції за три звітні періоди (очевидно, три останні звітні періоди). Платник податків, якого підозрюють (хоча в разі ефективної роботи СЕА цього б не мало бути навіть теоретично) у тому, що він є вигодонабувачем, зобов’язаний протягом 10 робочих днів (пп. 78.1.1 ПКУ) з дня отримання запиту подати до податкової пояснення та необхідні документи. За підсумками такої відповіді буде прийнято рішення у вигляді оформленого акта про проведення або непроведення позапланової перевірки (складено службову записку про відсутність порушень).
-------(1)-----------
Стаття 212 ККУ: 1000 х 17 грн = 17000 грн.
-----------------------------
Перевірки вдасться уникнути, зокрема, у разі коли вже проведено позапланову перевірку наступного в ланцюгу вигодотранспортуючого суб’єкта.
Які ж перевірки можуть загрожувати підприємству? У зв’язку з призупиненням з 1 липня 2015 дії пп. 78.1.8 ПКУ в частині перевірок бюджетного відшкодування можуть проводитися тільки камеральні перевірки (мораторій на проведення перевірок платників з обсягом доходу до 20 млн грн на питання відшкодування ПДВ не поширюється(2)). Під час таких перевірок можуть перевірятися тільки податкові декларації, митні декларації, дані СЕА та інформація в ЄРПН щодо конкретного платника ПДВ. До речі, ДФСУ в листі від 07.07.2015 р. №24403/7/99-99-15-01-01-17 чомусь вважає за можливі для себе такі аспекти перевірок, як:
•вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов’язань, завищення податкового кредиту);
•звіряння даних декларації з наявними в органах ДФС інформаційними базами даних та з’ясування відповідності номенклатури та вартості імпортованих та/або підакцизних товарів даним митних декларацій та податкових накладних;
•виявлення ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов’язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання є інформація про сумнівний податковий кредит, у т. ч. за ланцюгами постачання тощо.
------(2)-----------
До речі, на 2015-2016 рр. діє мораторій і на перевірки за 2013, 2014 роки (п. 3 Заключних положень Закону від 28.12.2014 р. №71).
-----------------------------
Усі ці аспекти не зазначені в пп. 75.1.1 ПКУ, тому аналізувати і досліджувати їх уже на етапі камеральних перевірок — протизаконно.
Замість висновків
Певно, ні в кого не виникає сумнівів, що в ефективній системі адміністрування ПДВ (а саме так нам позиціонують СЕА) таких документів, які б прописували податківцям регламент дій на місцях в обхід прямих норм ПКУ, бути не повинно.
Норма пп. 2.1.4 коментованого порядку викликає обурення. На кожному етапі відпрацювання територіальні органи ДФС можуть вживатися заходів щодо відповідності виконання умов договору про подання звітності в електронному вигляді, наявності повідомлення держреєстратора про відсутність платника за місцезнаходженням, анулювання реєстрації платника ПДВ, передачі інформації до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС про фактичну зміну реквізитів його клієнта (платника), зазначених у посиленому сертифікаті відкритого ключа ЕЦП, для наступного скасування зазначеного сертифіката відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору про надання послуг ЕЦП. А звідси наші «стани», блокування реєстрації ПН в ЄРПН та подання податкової звітності...
Юлія Кловська, "Дебет-Кредит"