Головна Усі новини Облік та звітність Автоматизація

Порядок розрахунку середньої зарплати №100 зазнає кардинальних змін: проект КМУ

За проектом змін до Порядку №100 коригувати відпускні на коефіцієнт підвищення окладу вже не буде потрібно. Крім того, з’явиться чіткий та вичерпний перелік виплат, які не будуть враховуватися до розрахунків. І нарешті буде поставлено крапку в проблемі першого робочого дня місяця, якщо це не перший календарний день

СПО профспілок оприлюднило проєкт постанови КМУ „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100”. Переглянути його можна тут.

Розглянемо, що саме зміниться.

 

Порядок №100 буде поширено і на фізосіб-роботодавців

Нарешті офіційно (хоча поки й проектом): змінами, передбаченими до Порядку №100, серед суб’єктів господарювання (підприємства,  установи і організації усіх форм  власності), на яких  поширються його дія, з’являться ФОПи та фізичні особи, які в межах трудових відносин, використовують працю найманих працівників.

Зміни довгоочікувані, адже після них не виникатиме запитань на кшталт «чи обов’язково ФОПам використовувати Порядок №100, адже про них в документі не зазначається»?

До слова, на думку контролерів, фізособи і зараз зобов’язані його застосовувати, оскільки гарантії для найманих працівників ФОП нічим не відрізняються від гарантій працівників у юрособи.

 

Оновлено перелік випадків застосування Порядку №100

У підпункт «а». п. 1 Розділу І Порядку №100 будуть внесені зміни, якими збільшиться перелік випадків застосування цього Порядку. Оскільки у чинному документі не міститься повного переліку видів відпусток, на які мають право наймані працівники згідно зі Законом про відпустки та КЗпП.

Після змін ця частина документа буде виглядати так: «Цей  Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання   працівникам   усіх видів відпусток, передбачених законодавством (окрім відпустки по вагітності та пологах)  або  виплати  їм  компенсації за невикористані відпустки».

Зрозуміло, що йдеться про всі види оплачуваних відпусток, окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, оскільки для цієї відпустки (точніше розрахунку відповідної допомоги від ФСС) передбачено інший документ – Порядок №1266.

 

Якщо перший робочий день не  перше число місяця: суперечок більш не буде

Не один рік точилися суперечки між бухгалтерами, фахівцями з питань оплати праці та навіть міністерствами, чи враховувати до розрахункового періоду місяць, якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, але дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця.

В абзаці другому п. 2 Порядку №100 буде зазначено: якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду.

 

Скасування поняття «інша поважна причина» відсутності

Оскільки нормами чинного законодавства не визначено повного переліку «інших поважних причин», згідно з якими не зберігається середній заробіток або зберігається частково, прийнято рішення внести зміни в абзац шостий частини 2 Порядку №100.

Після коригування цей абзац виглядатиме так: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».

Проте, на думку автора, така зміна може створити нові проблеми. Наприклад, про прогул теж зазначається в чинному законодавстві (зокрема, у п. 4 ст. 40 КЗпП як підстава для звільнення працівника). Так, це відсутність на роботі без поважної причини, проте згадку про цю «поважність» з тексту Порядку №100 планують прибрати.  І що ж тепер, якщо в розрахунковому періоді у працівника будуть прогули, то їх не виключати з розрахункового періоду? Як бачимо, хотіли зробити краще, але й тут недопрацювали. Вирішити цю проблему мало б не узагальнення, а конкретні приклади, коли розрахунковий період зменшується, а коли ні.

 

Вичерпний перелік виплат, які не враховуватимуться до середнього заробітку

А ось із виплатами, які треба брати до розрахунку, навпаки – покращення, більше чіткості та конкретики. Внаслідок змін п. 3 Порядку №100 суттєво скоротиться і виглядатиме так: «При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховуються усі суми нарахованої зарплати згідно зі законодавством, окрім виплат зазначених у п. 4 Порядку №100».

Що саме не входитиме до розрахунку середньої зарплати у всіх випадках розрахунку – ми наводимо у Таблиці.

 

 Перелік виплат, що не враховуються до середнього заробітку

1

виплати  за  виконання  окремих   доручень   (одноразового
характеру),  що  не  входять  в  обов'язки працівника (за винятком
доплат   за   суміщення   професій   і   посад,   розширення   зон
обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання
обов'язків тимчасово відсутніх  працівників,  а  також  різниці  в
посадових  окладах,  що  виплачується  працівникам,  які виконують
обов'язки тимчасово відсутнього керівника  підприємства  або  його
структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

2

одноразові   виплати   (компенсація  за  невикористану
відпустку, матеріальна допомога, допомога  працівникам,  які
виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

3

компенсаційні виплати  на відрядження  і  переведення
(добові, оплата за проїзд,  витрати на наймання житла,  підйомні,
надбавки, що виплачуються замість добових);

4

премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності,  за винаходи та  раціоналізаторські  пропозиції,  за
сприяння  впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій,
за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання
брухту  чорних,  кольорових  і  дорогоцінних  металів,  збирання і
здавання   на   відновлення    відпрацьованих    деталей    машин,
автомобільних  шин,  введення  в  дію  виробничих  потужностей  та
об’єктів  будівництва  (за   винятком   цих   премій   працівникам
будівельних  організацій,  що  виплачуються  у  складі  премій  за
результати господарської діяльності);

5

грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; 

 

6

пенсії,  державна  допомога,  соціальні  та  компенсаційні
виплати;

7

літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів,
що сплачується за авторським договором;

8

вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших
засобів індивідуального захисту,  мила, змивних і знешкоджувальних
засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

9

дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством
путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

10

виплати,  пов’язані з ювілейними датами,  днем народження,
за довголітню і бездоганну трудову діяльність,  активну громадську
роботу тощо;

11

вартість  безплатно  наданих деяким категоріям працівників
комунальних  послуг,  житла,  палива  та   сума   коштів   на   їх
відшкодування;

12

заробітна плата на роботі  за  сумісництвом  (за  винятком
працівників,   для  яких  включення  її  до  середнього  заробітку
передбачено чинним законодавством);

13

суми    відшкодування   шкоди,   заподіяної   працівникові
каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

14

доходи   (дивіденди,   проценти),  нараховані  за  акціями
трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в  майно
підприємства;

15

компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у
зв’язку  з  порушенням  термінів  її  виплати.

16

Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;

17

Винагороди державним виконавцям

Що не може, не тішити, так це те, що не доведеться більше фантазувати та додумувати, що ж входить у розрахунок і коли, а що – ні. Й справді, такі зміни значно спрощують роботу бухгалтера.

Також уточнюється, що суми нарахованої зарплати враховуватимуться у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань зі зарплати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Щодо цієї зміни  вже зрозуміло, що для того аби уточнити чи однаково розуміють поняття «місяць нарахування» роботодавці і контролери, доведеться чекати на роз’яснення від Держпраці та Мінекономіки. І бажано з конкретними прикладами. 

Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більше при обчисленні середньої зарплати включатимуться шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості місяців того періоду, за який вона нарахована та пропорційно часу, відпрацьованому у розрахунковому періоді.

Як бачимо, така редакція Порядку №100 повинна зняти проблему врахування «13-ї зарплати» і винагороди за рік в розрахунку середнього заробітку – роботодавцю вже не доведеться аналізувати, у якому році та за який рік такі виплати були нараховані.

 

Як рахувати, якщо розрахунковий період відсутній та оклад нижче МЗП

Як і зараз, якщо у розрахунковому періоді у працівника не було заробітку, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового місячного окладу.

Новацією є така зміна: якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної зарплати, то середній заробіток розраховується з установленого розміру мінімальної зарплати на час розрахунку! 

А у  разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводитиметься з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Знову ж таки, не в кожному випадку, а лише якщо місячний оклад (тарифна ставка) є меншою за МЗП.

Проте формули, як саме рахувати середню заробітну плату з МЗП, у Порядку №100 не передбачається. І роботодавцям доведеться чекати на свіжі роз’яснення від Держпраці або Мінекономіки (яке зараз опікується трудовими питаннями).

Або ж користуватися старими листами, які мають інформаційний та рекомендаційний характер, в яких зазначалося, що в такому випадку слід оклад множити на 12 місяців й ділити на кількість календарних днів у році за мінусом святкових та неробочих днів. У випадку з МЗП, в цій пораді оклад можна замінити на МЗП. Проте, зрозуміло, що це аналогія, і діяти так, в умовах відсутності чітко визначеного порядку (або хоча б роз’яснень) можуть лише дуже сміливі або відчайдушні роботодавці.

Проте й тут варто зберігати обережний оптимізм і почекати на роз’яснення від контролерів.

 

Коригувати відпускні у зв’язку зі збільшенням окладу не будемо

І, нарешті, ще одна зміна, яку більшість роботодавців (та їх бухгалтерів) вітатиме. А ось чи сподобається це працівникам – це вже інше питання.

Як зазначається в проекті від Уряду, п. 10, в якому зараз йдеться про коригування доходів (або вже порахованого середнього заробітку) на коефіцієнт підвищення окладу, з Порядку №100 буде виключено.

Пояснюється така зміна тим, що колись були в країні гіперінфляційні процеси та швидке знецінення грошових доходів населення. Натомість сучасний економічний стан стабільного та поступового зростання зарплати та підвищення рівня МЗП більш випереджаючими темпами чим рівень інфляції дозволяє відмовитися від додаткового механізму компенсації втрати середнього заробітку.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Галина Казначей
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Автоматизація
Теги:
Заробітна плата , Законопроекти , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 5

Новини по темі

Консультації по темі