Податківці у підкатегорії 109.18 ЗІР зауважили, що пунктом 1 постанови КМУ від 29.07.2022 №894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова №894) визначено умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. Поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 і складається з чотирьох етапів.
Тобто діючим законодавством встановлено обов’язок торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги) відповідно до положень Постанови №894.
Згідно зі ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. №8073-Х (далі – КУпАП) порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою ст. 163-15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягне за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, відповідно до пп. 112.8.9 ПКУ, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають. Обов’язок доведення існування таких форс-мажорних обставин покладається на платника податків.
