12 травня 2021 року Мінфін на своєму вебсайті розмістив проєкт наказу, який передбачає зміни до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку. Зокрема, йдеться про П(С)БО та Положення №88.
Відразу зауважимо, що зміни призначені для приведення зазначених актів у відповідність до актуального законодавства. Тобто насправді нового в них буде мало. Але в результаті ці підзаконні нормативні акти більше не будуть суперечити законам, для виконання яких вони були створені.
Так, проєктом наказу передбачається:
- зміна назви «Положення (стандарти) бухгалтерського обліку» (П(С)БО) на «Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку» (НП(С)БО). Тому в додатках 1 та 2 до НП(С)БО 1 (тобто в Балансі і в Звіті про фінрезультати) слово «положеннями» доповнять словом «національними»;
- заміна в Інструкції про застосування плану рахунків назви рахунку 715 з «Одержані штрафи» на просто «Штрафи»;
- заміна терміну «цілісний майнового комплекс» на «єдиний майновий комплекс». Така заміна відбудеться, зокрема, в П(С)БО 6, 14, 32 в формі №6 «Примітки до річної фінансової звітності» і в Інструкції №291;
- щодо реквізиту «одиниця виміру господарської операції», який передбачено п. 2.4 глави 2 Положення №88, буде зазначено, що такий реквізит має бути у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках (замість «у натуральному та/або вартісному виразі»).
Щодо останнього, зміна досить цікава. На перший погляд, здається, що не змінюється нічого. Проте насправді, якщо читати буквально, це не так:
– зараз натуральний і вартісний вираз одиниці виміру мають рівні права і зазначати їх у подвійному вигляді (і в грошових одиницях, і в натуральних) не обов’язково;
– після змін вартісний (грошовий) вираз набуває пріоритет. А натуральний вираз стає необов’язковим і зазначатиметься за можливості. Проте, якщо така можливість є, то виходить, що зазначати треба обидва вирази (через «та», а не «та/або»).
Втім, сподіваємось, що в остаточній версії «або», все ж таки, з’явиться.
Крім того, з п. 1 розділу ІV НП(С)БО 1 виключається другий абзац. За ним, МСФЗ для малих і середніх підприємств можуть застосовувати підприємства, які зобов’язані застосовувати МСФЗ відповідно до законодавства, а також ті підприємства, які прийняли таке рішення самостійно. Застосовування МСФЗ для малих і середніх підприємств не допускається підприємствами, на які не поширюється сфера його застосування. Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують МСФЗ для малих і середніх підприємств, використовують форми звітів, затверджені цим Національним положенням (стандартом).
А ще в П(С)БО 25:
– відбудеться уточнення, що другий абзац п. 2.3 розділу ІІІ (де наводяться складові собівартості) поширюються не лише на товари, а і на власну продукцію;
- рядок «Разом витрати (2050 + 2165)» форми №2-мс буде викладено у такій редакції:
| Разом витрати (2050 + 2165) | 2285 | ( ) | ( ) |
Зміни наберуть своєї чинності з дня наступного за днем офіційного опублікування цього наказу.
***
Читайте також:
- Мінфін перегляне форму та порядок застосування регістрів бухгалтерського обліку
- Мінфін оновить порядок списання безнадійного податкового боргу
- Мінфін готує сюрприз: нові зміни до ПКУ!
- Мінфін планує запровадити спрощену митну декларацію
- Мінфін про подання підприємствами фінзвітності за МСФЗ
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!