Як використовується прибуток ТОВ: правила та бухоблік

Розподіл чистого прибутку ТОВ, прийняття рішення про виплату дивідендів належить до компетенції загальних зборів учасників (п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ).

В який строк проводять річні збори ТОВ

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ річні загальні збори учасників обов’язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом.

До порядку денного річних загальних зборів учасників обов’язково вносять питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір (ч. 2 ст. 31 Закону про ТОВ/ТДВ).

Виплачують дивіденди за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток (ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ/ТДВ).

Тобто на річних загальних зборах учасників обов’язково має розглядатися питання про розподіл прибутку, про виплату дивідендів.

За якими напрямами може розподілятися прибуток

Прибуток може розподілятися на:

— виплату дивідендів;

— створення резервного капіталу;

— збільшення статутного капіталу;

— погашення збитків минулих звітних періодів;

— розвиток виробництва, матеріальне заохочення, створення інших фондів (підприємствами державного, комунального секторів економіки).

Виплата дивідендів

Найперший напрям розподілу прибутку — це дивіденди учасникам.

Як уже зазначалося, дивіденди виплачують із чистого прибутку, пропорційно до розміру часток учасників. Причому річні збори мають обов’язково вирішувати й питання розподілу прибутку, включно з розподілом дивідендів.

Про виплату дивідендів читаємо в ст. 26 і ст. 27 Закону про ТОВ/ТДВ.

Дивіденди можуть виплачуватися не тільки за наслідками року, а й за будь-який період, кратний кварталу, якщо інше не передбачено статутом.

Тому якщо статутом конкретного ТОВ встановлено щоквартальну чи щомісячну виплату дивідендів, то річні збори можуть розглянути питання виплати дивідендів тільки за останній квартал чи місяць звітного року. Адже за попередні періоди в межах звітного року рішення вже прийнято.

Якщо дивіденди розподіляють на користь фізосіб, із таких дивідендів утримують ПДФО за ставкою 5% чи 9% і ВЗ 1,5%.

Ставку ПДФО обирають згідно з п. 167.5 ПКУ:

• 5% — якщо дивіденди нараховуються платниками податку на прибуток;
• 9% — якщо дивіденди нараховуються неплатниками податку на прибуток (наприклад, платниками ЄП).

Цей статус емітента корпоративних прав визначається на момент нарахування дивідендів. На нашу думку, дивіденди потрібно нарахувати в обліку на дату прийняття такого рішення, тобто на дату протоколу загальних зборів. Наприклад, якщо емітент на дату протоколу загальних зборів був платником податку на прибуток, а на дату виплати дивідендів вже перейшов на единий податок, то він утримує ПДФО із дивідендів за ставкою 5% — за датою нарахування дивідендів.

Водночас дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді часток, емітованих юрособою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх власників у статутному фонді емітента та внаслідок цього збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, не включаються до оподатковуваного доходу (див. пп. 165.1.18 ПКУ). Тобто з таких дивідендів не утримуються ПДФО і ВЗ (див. далі розділ про збільшення СК).

Докладніше про облік та оподаткування при виплаті дивідендів фізособам можна прочитати в статті «ТОВ виплачує дивіденди засновникам-фізособам» в «ДК» №34/2018.

Якщо дивіденди нараховують на користь юросіб-нерезидентів, із таких дивідендів утримується податок на доходи нерезидентів за ставкою 15% (див. пп. «б» пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 ПКУ). Щоправда, угодою про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною нерезидента може передбачатися інший порядок оподаткування.

При виплаті дивідендів юрособам-резидентам підприємство-емітент не утримує податків зі суми таких дивідендів.

Водночас при виплаті дивідендів платник податку на прибуток сплачує авансовий внесок з податку на прибуток, згідно з п. 57.1-1 ПКУ. Але такий внесок не сплачують, якщо емітент є платником ЄП групи 3 чи 4 або дивіденди виплачують на користь фізособи та/чи нерезидента.

У бухгалтерському обліку розподіл прибутку на дивіденди відображають такими проведеннями:

• Д-т 443 К-т 671 — нараховано дивіденди учасникам (розподілено прибуток);
• Д-т 441 К-т 443 — закрито наприкінці року сальдо субрахунку 443;
• Д-т 671 К-т 641, 642 — утримано ПДФО, ВЗ із дивідендів, нарахованих учасникам-фізособам;
• Д-т 671 К-т 311 — виплачено дивіденди учасникам.

Розподіл прибутку на створення резервного капіталу

Наприклад, у ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ/ТДВ сказано, що товариство має право придбавати частки у власному статутному капіталі без його зменшення на розмір такої частки лише за умови, що на день такого придбання товариство сформує резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки, який не може використовуватися для здійснення виплат на користь учасників такого товариства.

Але резервний капітал може створюватися і для фінансування інших виплат, наприклад погашення можливих збитків.

Особливості створення і використання резервного капіталу встановлюють статутом ТОВ та/чи рішенням загальних зборів.

Бухгалтерські записи щодо резервного капіталу:

• Д-т 443 К-т 43 — розподілено прибуток на формування резервного капіталу;
• Д-т 441 К-т 443 — закрито наприкінці року сальдо субрахунку 443;
• Д-т 43 К-т 442 — погашено збитки за рахунок резервного капіталу тощо.