
Законодавство України, зокрема Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Закон України «Про систему громадського здоров’я», визначає порядок проведення профілактичних щеплень:
1. Обов'язкові щеплення за Календарем: Перелік обов'язкових профілактичних щеплень встановлюється Календарем щеплень (наприклад, проти дифтерії, кору, поліомієліту тощо) (ст. 12 Закону України від 06.04.2000 №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 1 розд. І Календаря профілактичних щеплень в Україні №595, ст. 42 Закону України «Про систему громадського здоров’я»).
2. Обов'язкові щеплення для окремих професій: Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження або поширення інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти відповідних інфекційних хвороб (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).
3. Обов'язкові щеплення за епідемічними показаннями (в період загрози епідемій): У разі загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї інфекційної хвороби за епідемічними показаннями (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 3 розд. І Календаря профілактичних щеплень в Україні №595). Рішення про їх проведення приймають уповноважені головні державні санітарні лікарі або Кабінет Міністрів України (ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», п. 7 ст. 7 Закону України «Про систему громадського здоров’я»).
Яка ситуація з COVID-19 в Україні зараз?
Влітку МОЗ оприлюднило дані щодо серпня 2025 року. За даними Міністерства, в Україні спостерігається зростання кількості хворих на ковід, однак захворюваність у три рази нижча ніж у серпні минулого року.
Вакцинація залишається основним способом захисту для уникнення тяжкого перебігу хвороби та ускладнень. В Україні використовують омікрон-специфічну вакцину, яка адаптована для захисту проти варіанту «Omicron» коронавірусу SARS-CoV-2 та його субваріантів, які циркулюють у світі. Щосезону вакцинація залишається рекомендованою для людей, які входять до групи ризику тяжкого перебігу COVID-19.
Ревакцинацію рекомендовано робити через 6 – 12 місяців:
- особам, які мають ослаблений імунітет чи супутні або важкі хронічні захворювання;
- вагітним;
- людям, старшим за 60 років;
- представникам професійної групи ризику (наприклад, лікарі, вчителі, військові тощо).
Потребу у ревакцинації визначає лікар – враховуючи затверджені МОЗ України рекомендації.
Нагадаємо, минулого року МОЗ оновило рекомендації щодо вакцинації проти коронавірусної інфекції. За ними ревакцінацію можна пройти і безоплатно. Так, особи, які в попередні роки пройшли базовий курс щеплення (два або три щеплення, залежно від вакцини) та зробили бустерне щеплення, – можуть і надалі безоплатно ревакцинуватись.
Щодо щеплення проти грипу
Також нещодавно МОЗ оприлюднило дані про захворювання грипом в Україні у серпні 2025 року. І знову нагадало, що найкраща профілактика грипу – це щорічна вакцинація. А найкращий час для щеплення – напередодні грипозного сезону (у вересні).
МОЗ повідомило і про вакцини, які є рекомендованими для щеплення. Безоплатного щеплення від грипу немає, але такі вакцини можна придбати і в аптеці, а саме щеплення краще пройти в закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ).
Також зазначимо, що вакцинація проти грипу для трудових колективів підприємств, установ, організацій належить до рекомендованих щеплень згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні (див. розд. ІІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні №595).
Чи буде вакцинація оподаткованим доходом працівника?
Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування, зокрема, за рахунок коштів його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» за наявності відповідних підтвердних документів.
Зверніть увагу! Ключова умова для неоподаткування: вакцинація має бути спрямована на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону.
З наведеного випливає, що якщо підприємство проводить щеплення проти грипу за власною ініціативою і не на виконання офіційного рішення чи наказу уповноваженого державного органу (наприклад, Головного державного санітарного лікаря України, який приймає рішення про обов'язкові щеплення за епідемічними показаннями чи рішенням КМУ), спрямованого на ліквідацію чи запобігання поширенню інфекційних хвороб в період загрози епідемій, то це добровільне щеплення не надає пільг за пп. 165.1.19 ПКУ.
Підпункт 165.1.19 ПКУ передбачає неоподаткування лише для тих витрат на вакцинацію, які відповідають вимогам Закону щодо профілактики захворювань саме в період загрози епідемій.
Щоб використати податкову пільгу, роботодавець повинен документально підтвердити, що вакцинація проводилася саме в умовах загрози епідемій згідно з офіційним порядком, встановленим законодавством.
Важливо! Однієї рекомендації МОЗ і включення до Календаря щеплень такої вакцинації як рекомендованої для податкової пільги недостатньо.
Якщо підтвердити це не вдасться, вартість вакцинації є додатковим благом для працівників, тож вони включаються до оподатковуваного доходу працівників згідно з пп. 164.2.17 ПКУ.
Такий дохід отримується в негрошовій формі. А тому з метою утримання ПДФО базу оподаткування визначають зі збільшенням на «натуральний» коефіцієнт, визначений за п. 164.5 ПКУ, – це передбачено останнім абзацом пп. 164.2.17 ПКУ. Для ставки ПФДО 18% розмір коефіцієнта – 1,21951.
Для потреб нарахування ВЗ коефіцієнт не застосовують. ВЗ утримується за ставкою 5%.
У додатку 4ДФ такий вид доходу відображається з ознакою «126» як додаткове благо, причому за вартістю, збільшеною на «натуральний» коефіцієнт.
Якщо ж підприємство проводить щеплення на виконання офіційного рішення чи наказу уповноваженого державного органу, діє звільнення від ПДФО і ВЗ за пп. 165.1.19 ПКУ. У разі звільнення від ПДФО діє і звільнення від ВЗ (див. пп. 1.7 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ). У додатку 4ДФ такий звільнений вид доходу відображається з ознакою доходу «143».
Єдиний соцвнесок
На жаль, чіткої однозначної відповіді, потрібно чи не потрібно нараховувати ЄСВ на вартість щеплення, немає.
Подеколи з’являються консультації податкової служби, де зазначається, що на вартість щеплення нараховувати ЄСВ не потрібно, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці (див., наприклад, тут, тут).
Проте якщо глянути, наприклад, розділ 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції №5, то витрат на щеплення (вакцинацію) чи витрат на медичне обслуговування ми там не побачимо. Немає витрат на щеплення (вакцинацію) і в Переліку №1170.
Подеколи в консультаціях незалежних фахівців можна натрапити на посилання на п. 3.30 Інструкції №5, де витрати підприємств на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я, віднесені до витрат, що не належать до ФОП. Ці самі витрати названі в переліку витрат, на які не нараховується ЄСВ (п. 13 розд. II Переліку №1170). Але не факт, що податківці погодяться, що витрати на вакцинацію є витратами на лікування. Тому обережним бухгалтерам користуватися такими аргументами самостійно не варто. Краще отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.
Як документально оформити вакцинацію?
Нормативними документами особливості документування для ситуації, що розглядається, не встановлені. Тому слід виходити із загальних засад документування.
Наприклад, дивимося відповідь податкової на запитання в «ЗIР», підкатегорія 103.02: «Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума коштів, що надається благодійною організацією як допомога на лікування або медичне обслуговування ФО в Україні або за кордоном, і які необхідні підтвердні документи для цілей оподаткування?».
Податкова відповідає: це можуть бути документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.
Отже, якщо працівники самостійно оплатили вакцинацію, вони можуть написати заяву на ім'я керівника підприємства з проханням відшкодувати свої витрати, додавши до заяви, приміром, квитанцію про оплату послуг вакцинації тощо. На підставі заяви з доданими до неї документами підприємство відшкодовує працівникам їхні витрати.
Поряд з цим керівникові доцільно видати наказ по підприємству щодо проведення вакцинації працівників, де записати, що вакцинація проводиться з метою протидіяти можливому призупиненню роботи підприємства. А отже, підкреслити господарський характер таких витрат.
Якщо щеплення проводиться добровільно, спершу слід отримати від працівників заяви з проханням зробити щеплення. На підставі таких заяв підприємство оформить із ЗОЗ договір про щеплення працівників і здійснить передбачену договором оплату. Нарешті за фактом надання послуг ЗОЗ надасть підприємству акт наданих послуг.
Бухгалтерський облік
Якщо вакцинація проводиться за наказом уповноваженого державного органу або якщо керівник складе наказ із господарським обґрунтуванням витрат на вакцинацію, на наш погляд, буде підстава віднести витрати на вакцинацію до складу тих витрат, до яких належить заробітна плата відповідних працівників. Тоді, наприклад, витрати на вакцинацію виробничих працівників списують на рахунок 91, адміністративних – 92, пов'язаних зі збутом – 93.
Якщо такого підтвердження немає, зазначені витрати можна включити до складу інших операційних витрат – на субрахунок 949.
Податок на прибуток
Витрати на вакцинацію зменшать фінрезультат до оподаткування, визначений за даними фінзвітності: Д-т 791 К-т 91, 92, 93, 94. А отже, і зменшать об'єкт оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Причому податкових коригувань для цієї ситуації ПКУ не встановлює.
Єдиний податок
Тут без сюрпризів – витрати підприємства не впливають на базу оподаткування єдиним податком, і для вакцинації (щеплень) виключень ПКУ не встановлено.
Податок на додану вартість
Оплативши послуги вакцинації власних працівників ЗОЗ, які є платниками ПДВ, підприємство – платник ПДВ може отримати ПН за звільнену від оподаткування операцію за пп. 197.1.5 ПКУ.
Але зазначена пільга не поширюється на проведення профілактичних щеплень громадянам, які від'їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних чи санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від'їжджають на лікування та в службові відрядження) (п. «й» пп. 197.1.5 ПКУ). Тобто за цими послугами підприємство отримає від постачальника послуг ПН зі ставкою ПДВ 20%. А тому загалом матиме право відобразити ПК.
Крім того, якщо підприємство купуватиме окремо вакцину й окремо послуги вакцинування, на вартість придбаної вакцини застосовуватиметься ставка ПДВ 7% (див. пп. «в» п. 193.1 ПКУ).
Якщо підприємство отримало послуги з вакцинування за ставкою ПДВ 20% і придбало вакцину за ставкою ПДВ 7%, чи має воно нараховувати компенсувальний ПДВ за п. 198.5 ПКУ?
На наш погляд, ні, якщо буде додаткове документальне підтвердження господарського характеру вакцинування – відповідний наказ керівника, про який ми сказали вище.
Якщо такого наказу не буде, податкова може трактувати ці витрати як такі, що не пов'язані з господарською діяльністю. I тоді потрібно нараховувати компенсувальний ПДВ за п. 198.5 ПКУ.