Страхування автомобіля: нюанси обліку та оподаткування на прикладах

Придбання та облік страхових полісів КАСКО та «автоцивілки»

КАСКО — це добровільне страхування авто згідно з п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону про страхування, яке включає страхування від ризиків, які можуть призвести до фізичного пошкодження або знищення автомобіля, а також від ризику крадіжки. Поліси КАСКО можуть включати різну кількість ризиків та відповідно мати різну вартість (повне КАСКО, КАСКО 50/50, гнучкі поліси та інші). Оскільки страхування КАСКО - добровільне, то витрати на нього в будь-якому разі несе підприємство — власник авто чи користувач за договором фінлізингу. Щоправда, у разі придбання авто в кредит або на умовах фінлізингу банк чи лізингова компанія, найімовірніше, наполягатимуть на придбанні поліса КАСКО, а відмова від придбання такого поліса може стати підставою для відмови в наданні кредиту або продажу авто на умовах фінлізингу. Головним недоліком КАСКО є досить висока вартість поліса, але це плата за захист автомобіля у всіх випадках, покритих цим страхуванням, а не тільки у разі ДТП.

За ч. 15 ст. 9 Закону про страхування при страхуванні майна страхова сума  встановлюється  в  межах вартості майна за цінами і тарифами,  що діють на момент укладання договору,  якщо  інше  не  передбачено  договором  страхування або законом.

«Автоцивілка» — це обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобілів, яке здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону №1961).

«Автоцивілка», на відміну від КАСКО, діє лише у разі ДТП, а страхову виплату отримує:

- потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування;
- особа, яка надавала послуги з ремонту пошкодженого майна (не тільки автомобіля), з лікування потерпілих та інші послуги;
- страхові компанії, які сплатили страхове відшкодування за полісом КАСКО.

Бухгалтерський облік

Правила обліку поліса КАСКО або «автоцивілки» не залежать від набору ризиків, які ним покриті. Особливістю обліку вартості страхового поліса є те, що він придбавається на кілька місяців, тож страховий платіж здійснюється за кілька місяців наперед. Згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат (ст. 4 Закону про бухоблік) витрати на сплату страхового платежу потрібно розподілити між тими звітними періодами, за які він був здійснений. Те саме сказано і в п. 8 П(С)БО 16*. Для цього використовують рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» у кореспонденції з субрахунком 655 «Розрахунки за страхуванням майна». Сплату страхового платежу відображають проведенням Д-т 655 К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті», а віднесення його до витрат майбутніх періодів — проведенням Д-т 39 К-т 655. Далі щомісяця витрати на страхування списують у дебет рахунків 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» або 94 «Інші витрати операційної діяльності» залежно від того, в якій сфері діяльності підприємства використовується застрахований автомобіль.

*Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Між іншим, на рахунок 94 списують і страховий платіж за ті авто, які надаються іншим СГ в оперативну оренду, якщо страховку оплачує орендодавець. Можливе списання страхових платежів і в дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції», якщо авто використовують у створенні необоротних активів (на будівництві тощо). Сума, яку щомісяця списують з рахунка 39 до складу собівартості або витрат звітного періоду, визначається діленням загальної суми страхового платежу на кількість місяців, за які його здійснено.
Для документального підтвердження цих операцій достатньо договору страхування (страхового поліса) та документа про сплату страхового платежу (виписка з поточного рахунка або квитанція банку, якщо платіж здійснила підзвітна особа через касу банку). Розподіл страхового платежу на місячні звітні періоди варто оформити бухгалтерською довідкою.

Оподаткування

Податок на прибуток. Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування фінрезультату до оподаткування, визначеного у фінзвітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на  податкові різниці, передбачені положеннями ПКУ. Без урахування різниць (окрім збитків минулих років) визначати базу за податком на прибуток можуть платники, у яких бухгалтерський дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн.

В разі оплати страховки як КАСКО або «автоцивілки» податкових коригувань немає. Тому такі операції впливають на оподатковуваний прибуток за правилами бухобліку.

Податок на додану вартість (ПДВ). Послуги зі страхування, що їх надають ліцензовані страхові компанії, не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно з пп. 196.1.3 ПКУ, тож «вхідного ПДВ» на суму страхового платежу не може бути.

Приклад 1. Автомобіль Toyota Camry, який використовується керівником підприємства для ділових поїздок, застрахований з 16.01.2017 р. строком на 5 місяців - з 16.01.2017 р. по 15.06.2017 р. Таким чином, в січні автомобіль є застрахованим протягом 16 днів з 31 дня – з 16 по 31 січня, а в червні – протягом 15-ти з 30-ти днів. Вартість полісу на 5 місяців, або 151 день  – з 16.01.2017 р. по 15.06.2017 р. - становить 4530 грн, яка за рішенням підприємства  розподіляється між звітними місяцями залежно від кількості календарних днів в кожному місяці (тому що автомобіль застраховано в середині місяця і закінчиться застрахований період теж в середині місяця).

На нашу думку, такий спосіб розподілу страхового платежу між звітними місяцями дасть більш точний результат, якщо місяць початку періоду та місяць закінчення періоду мають різну кількість календарних днів, або якщо строк дії страхового поліса визначено в днях. Приклад такого розподілу показаний у таблиці.

Таблиця

Облік витрат на придбання страховки

Виплата страхового відшкодування

Розгляньмо найпоширеніший страховий випадок під час страхування КАСКО — часткове пошкодження авто (внаслідок ДТП або інших причин) та його ремонт. Його облік включає два етапи: облік понесених збитків (витрат на ремонт авто) та облік отриманого страхового відшкодування. Якщо страхова компанія погоджується виплатити страхове відшкодування та визначає його суму, вона складає страховий акт (ст. 990 ЦКУ, ст. 25 Закону про страхування), де ця сума і зазначається за мінусом франшизи. Іноді в договорах страхування франшиза може бути не передбачена. Франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону про страхування).

У разі ремонту пошкодженого авто на практиці можливі два варіанти залежно від умов договору страхування:

1) страхова компанія відшкодовує витрати на ремонт автомобіля безпосередньо підприємству-власнику, а воно вже самостійно ремонтує автомобіль (господарським чи підрядним способом — користуючись послугами авторемонтного підприємства (далі — СТО));

2) страхова компанія оплачує вартість ремонту автомобіля, перераховуючи кошти безпосередньо на адресу СТО. Крім цього, існують певні ситуації, в яких страхова компанія може відмовити у відшкодуванні збитків. Повний перелік підстав для такої відмови наведено в ст. 26 Закону про страхування. Зокрема, це негативні дії страхувальника або  особи,  на  користь  якої укладено  договір  страхування, направлені на неправомірне отримання страхового відшкодування. Фінансовий стан самої страхової компанії  (страховика) не  є  підставою для відмови  у  виплаті  страхових  сум  (їх  частин)  або  страхового відшкодування страхувальнику.

Бухгалтерський облік

Облік витрат на ремонт та поліпшення пошкодженого авто регулюється П(С)БО 7. Якщо цей ремонт здійснюють виключно для відновлення робочого стану автомобіля без його модернізації, дообладнання тощо, то витрати на нього відносять до складу витрат звітного періоду (п. 15 П(С)БО 7). А як бути, якщо під час відновлення автомобіля після пошкодження заодно буде проведено його модернізацію, дообладнання та інші поліпшення — якщо вже заходилися ремонтувати, то вирішили зробити це капітально? За загальним правилом, вартість поліпшень має збільшити первісну вартість автомобіля згідно з п. 14 П(С)БО 7. Але зараз ми маємо справу з авто, яке було пошкоджене, і перш ніж поліпшувати його, треба спочатку відновити його до робочого стану, в якому воно перебувало до пошкодження. Тож вважаємо, що в цьому разі слід відокремити вартість відновлення авто до робочого стану від вартості його поліпшення і включити першу суму до витрат звітного періоду, а другу — віднести на збільшення його первісної вартості. Якщо це неможливо зробити, рекомендуємо віднести всю суму на збільшення первісної вартості.

У бухобліку вартість ремонту, що здійснювався господарським способом, списується в дебет субрахунка 977 «Інші витрати діяльності» з кредиту рахунків 13, 20, 22, 23, 63, 65, 66. Вибір субрахунка 977 зумовлений самим характером господарської операції, адже ремонт авто після його пошкодження не вписується в рамки операційної діяльності підприємства, а є надзвичайною подією. Вартість поліпшення авто додають до його первісної вартості проведеннями Д-т 152 К-т 13, 20, 22, 23, 63, 65, 66 та Д-т 105 К-т 152.

Вартість ремонту, що повністю здійснюється на СТО, обліковується так само, але кредитується лише субрахунок 631.

Втім, зауважимо, що деякі спеціалісти притримуються позиції, що в ситуації вимушеного ремонту ОЗ (у зв’язку з ДТП) у бухобліку відображають саме заміну частини об'єкта ОЗ на нову частину. Зокрема п. 14 і 35 П(С)БО 7 передбачають часткову ліквідацію об'єктів ОЗ, у результаті чого їх первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються на первісну (переоцінену) вартість та знос ліквідованої частини об'єкта ОЗ. У такому випадку підприємство фактично ліквідує частину об'єкта ОЗ, якщо її замінено, а витрати на таку заміну (ремонт) включають до первісної (переоціненої) вартості об'єкта ОЗ.

Що ж стосується отримання страхового відшкодування, то відмітимо наступне.

Згідно з п. 5 П(С)БО 15, дохід визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції чи до двох або більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Тож у бухгалтерському обліку суму страхового відшкодування відображають у складі доходу проводкою Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» (або 377 «Розрахунки з іншими дебіторами») Кт 746 «Інші доходи». Такий запис необхідно зробити в тому звітному періоді, у якому буде підтверджена сума збитків (оцінка доходу може бути достовірно визначена), яку компенсує страхова компанія (складений страховий акт, аварійний сертифікат).

Якщо страхове відшкодування страхова компанія перераховує відразу на СТО для оплати ремонтних робіт з авто, то слід буде додатково зробити проведення заліку заборгованостей — Дт 631 «Розрахунки постачальниками та підрядниками» Кт 375 або 377. Запис роблять на суму, яку страховики винні підприємству й підприємство винне СТО.

Оподаткування

Податок на прибуток. У разі отримання страхового відшкодування, для цілей оподаткування податком на прибуток нормами ПКУ коригувань не передбачено.

ПДВ. Страхове відшкодування не є об'єктом оподаткування ПДВ. Отже, його отримання не змінює ні податковий кредит, ні податкові зобов'язання (підкатегорія 101.12 ресурсу «ЗІР»).

Згідно з п. 2 ст. 36 Закону №1961, якщо витрати на ремонт відшкодовуються за договором страхування цивільно-правової відповідальності безпосередньо на рахунок особи, яка постраждала (його представника), то сума відшкодування визначається як розмір оцінених збитків за вирахуванням ПДВ. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 Закону №1961, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

ПДВ, сплачений (нарахований) страхувальником при проведенні ремонтних робіт, має бути включити до податкового кредиту на підставі ст. 198 ПКУ при наявності належним чином оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). Далі доля такого ПК буде залежити від того, кому пераховано страхове відшкодування. Якщо на рахунок підприємства, автомобіль якого попав в аварію, то право на податковий кредит залишається у такого підприємства.

Якщо ж страхова компанія перераховує страхове відшкодування відразу до СТО для проведення ремонту (тобто оминаючи рахунок підприємства), то фахівці ДФС притримуються позиції, що права на ПК з ПДВ у підприємства у такому разі не буде.

У такому разі власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією. Також читайте тут>>

При цьому чинним й надалі є роз’яснення щодо виписки ПН СТО (підкатегорія 101.17 ресурсу «ЗІР»): «Послуги з ремонту автомобіля, який потрапив у ДТП, є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому, незалежно від джерел надходження на рахунок СТО компенсації витрат на проведення такого ремонту, а саме: або частково у вигляді страхових виплат від страхової компанії, або у вигляді покриття франшизи від страхувальника, СТО на дату виникнення податкових зобов’язань повинна скласти податкову накладну на повну вартість послуг з ремонту такого автомобіля, зареєструвати її в ЄРПН".

Якщо після настання страхового випадку автомобіль не підлягає відновленню і списується, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються (абз. 2 п. 189.9 ПКУ). Облік такої ситуації показано у прикладі 3.

Приклад 2. Застрахований підприємством власний автомобіль Toyota Camry потрапив в ДТП, після якого він підлягає відновленню. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 18000 грн. з ПДВ. Франшиза - 500 грн. Сума страхового відшкодування спочатку надійшла на рахунок до страхувальника.

Таблиця

Облік страхового відшкодування

Приклад 3. Застрахований підприємством власний автомобіль Toyota Camry потрапив в ДТП, після якого він не підлягає відновленню. Первісна вартість автомобіля – 720000,00 грн без ПДВ, накопичений знос – 351000,00 грн. Страхове відшкодування становило 193000 грн - за фактичними збитками. Франшиза - 500 грн. На підставі наказу керівника автомобіль визнано непридатним до використання, внаслідок чого він списується з обліку. Факт списання автомобіля фіксується в Акті списання транспортних засобів (форма № ОЗ-4), який на вимогу може бути наданий податковому органу. У зв’язку з цим податкові зобов’язання з ПДВ при ліквідації цього об’єкта підприємство не нараховує, оскільки така ліквідація не вважається постачанням товарів (пп. 14.1.191 ПКУ).

Коригування фінрезультату до оподаткування здійснюється згідно п. 138.1 ПКУ та п. 138.2 ПКУ – збільшується на суму залишкової вартості автомобіля в бухгалтерському обліку та зменшується на суму залишкової вартості, розрахованої згідно правил ПКУ. У прикладі ці суми однакові і складають 720000,00 – 351000,00 = 369000,00 грн.

Таблиця

Юлія Єгорова, Катерина Калашян