Питання актуальне, оскільки велика кількість підприємств в даний час оновлюють свої основні засоби (обладнання, механізми, транспортні засоби).
Підприємство має право змінити строк корисного використання (СКВ) основного засобу (ОЗ), якщо змінюється спосіб отримання економічних вигод від використання об'єкта ОЗ (п. 25 П(С)БО 7). При цьому амортизація із застосуванням нового терміну розраховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни СКВ. Нова сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об'єкта ОЗ на початок місяця застосування нового СКВ (за мінусом ліквідаційної вартості даного об'єкта) і терміну, що залишився до закінчення нового СКВ, встановленого для даного об'єкта.
Зміну строку корисного використання (експлуатації) об'єкта потрібно підтвердити документально. Встановити його своїм рішенням може спеціально створена на підприємстві комісія. Крім того, новий строк корисного використання потрібно підкріпити розпорядчим документом - наказом по підприємству.
Слід враховувати, що, якщо встановлений платником податків в бухобліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об'єкта або окремого компонента основних засобів), менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені в податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток використовуються терміни, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ. У разі ж, якщо строк корисного використання (експлуатації) активу (об'єкта або окремого компонента основних засобів) в бухобліку рівні або є більшими, ніж ті, які встановлені пп. 138.3.3 ПКУ для групи, в яку включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються терміни корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухобліку.
Податківці також в своїх індивідуальних податкових консультаціях висловлюють думку, що ПКУ зміна строків корисного використання основних засобів не передбачена, тому, щоб уникнути суперечок з податківцями, не рекомендуємо зменшувати раніше встановлений «податковий» СКВ для такого ОЗ.
У той же час, на нашу думку, якщо Ваше підприємство прийме рішення про недоцільність використання даного ОЗ і його ліквідацію без перегляду його СКВ, і ліквідація буде підтверджена первинними документами, то втрачається сенс в скороченні СКВ такого основного засобу.
Так, згідно з п. 189.9 ПКУ і УПК №673, в разі, якщо об'єкт ОЗ ліквідується в зв'язку зі знищенням, розбиранням або перетворенням, через що вже не може бути використаний за своїм первісним призначенням податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо платник представить в орган ДФС підтверджуючий документ (абз. 2 п. 189.9 ПКУ). Наприклад, це може бути акт на списання об'єктів ОЗ типової форми №ОЗ-3, затвердженої наказом Мінстату №352. Або ж інший документ довільної форми, який містить всі реквізити, передбачені для первинного документа. Цей акт (або інший документ) оформляє створена на підприємстві комісія. Такою комісією підтверджується факт непридатності об'єкта ОЗ до використання, неможливості його використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності його поліпшення (ремонту, модернізації тощо) (п. 41-43 Методичних рекомендаці №561). У УПК №673 Мінфін роз'яснив так: оскільки нормами ПК не визначено порядок подання документів, що підтверджують факт знищення об'єкта ОЗ, платник ПДВ має подати такі документи до органу ДФС: або за власною ініціативою (наприклад, разом з декларацією за період, в якому списувався об'єкт ОЗ), або після запиту від органу ДФС.