Головна Усі новини Облік та звітність Облік окремих операцій

Особливості обліку імпорту виробничого обладнання

Фірма має закуповувати спеціалізоване обладнання, яке використовуватиметься під час виконання будівельних робіт власними силами у нерезидента (США) за 100% передоплатою. Як відображаються в обліку операції, пов’язані з імпортом обладнання?

Передоплата та валютний нагляд

Розрахунки та перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 - 30 розділу Положення №2здійснюються виключно через банки (п. 31 Положення №2).

Для здійснення валютних операцій, зокрема з купівлі іноземної валюти, для сплати зобов’язань за ЗЕД-договором суб'єкт валютних операцій (далі – клієнт) подає до банку заяву на купівлю іноземної валюти. Заява подається в довільній формі. Реквізити заяви визначаються в договорі банківського рахунку або іншому договорі, укладеному між банком і клієнтом (п. 7 Положення №2).

Зверніть увагу! Резервувати кошти для придбання такої валюти наразі не потрібно. Ми про це писали тут>>

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції» Нацбанк має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються такі граничні строки розрахунків.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п. 21 розд. II Положення №5 та становлять 365 календарних днів.

Вказані граничні строки розрахунків не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу згідно з законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій (пп. 1 п. 22 Положення №5).

На сьогодні відповідно до ч. 1 ст. 15 розд. III Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» даний розмір становить 150 тис. гривень.

Згідно з пп. 2 п. 7 розд. II Інструкції  №7 банк розпочинає відлік установлених Нацбанком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), за операціями з імпорту товарів.

При цьому датою здійснення платежу на користь нерезидента – постачальника товару вважається вище вказана дата, якщо оплата зобов'язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД (пп. 3 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7).

Нормами п. 14 розд. IV Інструкції №7 передбачено, що банки здійснюють валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків на підставі оригіналів відповідних документів (включаючи електронні документи) або копій в електронній/паперовій формі з оригіналів документів на паперових носіях інформації.

Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, вимагати від останнього (залежно від виду операції):

  • оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів;
  • інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів його клієнтів.

Банк також вимагатиме письмове пояснння від резидента або нерезидента-контрагента, якщо в платіжному дорученні банку-нерезидента немає (або неправильно зазначені номер та/або дата) посилання на договір, контракт, угоду, інший документ, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором (п. 15 розд. IV Інструкції №7).

З метою здійснення валютного нагляду за повнотою розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів банк використовує передбачені в договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу, якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни (п. 17 розд. IV Інструкції №7).

Отже, банк, який за дорученням резидента купив іноземну валюту та здійснив її переказ за призначенням, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок іноземної валюти, купленої за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку без проміжного зарахування цих коштів на поточний рахунок цього резидента, відкритий у банку (п. 17 розд. IV Інструкції №7).

 

Бухгалтерський облік

В абз. 1 п. 6 П(С)БО 21 зазначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу.

При сплаті авансових платежів в іноземній валюті постачальнику частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

У бухобліку операції з придбання іноземної валюти та здійснення передоплати відображаються так (суми умовні):

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума

Дебет

Кредит

22.05.2019 переховано кошти для купівлі іноземної валюти (100500 доларів США)

333

311

2660 000 UAH

23.05.2019 зарахована придбана валюта на валютний рахунок (курс НБУ – 26,304698)

312

333

100500 USD

2643 622,15 UAH

Відображена комісійна винагорода банку

685

92

333

685

5260,9396 UAH

Відображено різницю між комерційним курсом, за яким іноземна валюта придбана на МВРУ, та курсом НБУ

(100500 х (26,35 - 26,304698))

942

333

4552,85

 UAH

Повернено залишок коштів на поточний рахунок

311

333

6564,06 UAH

23.05.2019 сплачено аванс нерезиденту

(курс НБУ – 26,304698)

371

312

100000 USD

2630 469,80 UAH

Відображено комісійні за переказ валюти

685

92

312

685

500 USD

13152,349 UAH

 

Митне оформлення та оподаткування

Передусім зазначимо, що будь-які рухомі речі, у т. ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), в п. 57 ст. 4 МКУ визначено товарами.

На виконання вимог ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа під час декларування товарів заявляє митну вартість товарів.

При цьому декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

  • заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у т. ч. за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
  • подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
  • нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Отже, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з МД та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МКУ).

Перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів наведено в ч. 2 ст. 53 МКУ, а методи, якими визначається митна вартість товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту – в ч. 1 ст. 57 МКУ.

Згідно з ч. 1 ст. 74 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Нормами ч. 3 ст. 75 МКУ передбачено, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

  • подати документи на товари органу доходів і зборів, що здійснює випуск таких товарів;
  • сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
  • виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені органу доходів і зборів у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому МКУ. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими.

У разі встановлення законом заборон чи обмежень щодо ввезення на митну територію України відповідних товарів такі товари, випущені у вільний обіг на митній території України за попередніми, тимчасовими або періодичними митними деклараціями, підлягають поміщенню у митний режим імпорту відповідно до умов, які діяли на момент їх випуску у вільний обіг (ч. 5 ст. 75 МКУ).

 

Визначення первісної вартості та оприбуткування придбаних ОЗ

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з витрат, перелік яких наведено в п. 8 П(С)БО 7. А до сум, що сплачують постачальникам активів (без непрямих податків), які є складовою частиною такої первісної вартості, належить сума 100-відсоткової передплати, яка була перерахована в іноземній валюті.

Сума реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів складається із відповідно сплачених сум.

Суми ввізного мита, вказуються в МД у розрізі кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Закону України «Про Митний тариф України».

Витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів включаються до складу первісної вартості ОЗ лише за наявності страхового поліса.

Витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження ОЗ та інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням ОЗ до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою, також включаються до первісної вартості ОЗ.

В п. 10 Методичних рекомендацій № 561 зазначено, що підставою для зарахування на баланс ОЗ є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

У бухобліку операції, пов’язанні з розмитненням 05.06.2019 р. (курс НБУ – 27,206934) та оприбуткуванням імпортного обладнання відображаються так:

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дебет

Кредит

03.06.2019 сплачено аванс митниці для оформлення митних процедур

371

311

1 000 000,00

05.06.2019 нараховане мито 10% від митної вартості обладнання (курс НБУ – 27,206934) (100000 дол. США х 27,206934 х 10%)

377

371

272069,34

05.06.2019 нараховане ПДВ 20% (курс НБУ – 27,206934) ((2720693,40 + 272069,34) х 20%)

641

371

598552,55

Нарахована плата за митне оформлення

377

371

2720,69

Нарахована та сплачена винагорода брокера без ПДВ

685

311

3000,00

Перераховано аванс на транспортні витрати від митниці до підприємства

371

311

24000,00

Відображено податковий кредит

641

644

4000,00

 Відображено капітальні вкладення, пов’язанні з придбанням обладнання (курс НБУ – 26,304698 на дату сплати авансу)

151

632

377

377

685

631

2 630 469,80

272069,34

2720,69

3000,00

20000,00

Оприбутковано обладнання за первісною вартістю

10

151

2 928 259,83

Відображено залік заборгованостей з перевізником

631

644

371

631

24000,00

4000,00

 

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бондаренко Олена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Облік окремих операцій
Теги:
Імпорт , Основні засоби , ПДВ , Податок на прибуток , ЗЕД , Облік

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?