Коментар до ІПК ДПС від 28.01.2020 р. № 326/6/99-00-07-02-02-06/ІПК
Нагадаємо, що відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
У бухгалтерському обліку кошти, «завислі» у банку, який має ознаки, що свідчать про неплатоспроможність такої установи, визнаються сумнівною заборгованістю. Так, згідно з п. 4 П(С)БО 10 сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (запис Дт 377 Кт 31).
Виникнення в обліку сумнівної дебіторської заборгованості для більшості підприємств означає необхідність створення резерву сумнівних боргів (Дт 944 Кт 38). Таким чином, у балансі такого підприємства відображається сама дебіторська заборгованість, створений на неї резерв, а до підсумку балансу включається різниця (чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості), яка в цьому випадку може дорівнювати нулю.
А далі за наявності впевненості, що кошти банком повернуто не буде або за спливом строку позивної давності, на підставі п. 4 П(С)БО 10 сумнівна заборгованість списується як безнадійна (Дт 944 Кт 377, якщо резерв не було створено, або Дт 38 Кт 377 при списанні за рахунок резерву).
При цьому варто звернути увагу, що у П(С)БО умовою для списання є впевненість керівного органу у неповерненні коштів.
Малодохідні (до 20 млн на рік) підприємства, які не застосовують податкові різниці обмежуються при визначені фінансового результату наведеними вище правилами особистої впевненості у неповернені коштів та їх списання на підставі прийнятого рішення.
А от у тих підприємств, що застосовують коригування для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, можуть виникнути різниці, що впливають на визначення об’єкта оподаткування. Їх ми і розглянемо у консультації податківців.
Податкові різниці
Згідно з пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до П(С)БО або МСФЗ;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.
Відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Тобто платник податку зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає хоча б одній з ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.
Зокрема, згідно з пп. "з" пп. 14.1.11 ПКУ заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією, вважається безнадійною заборгованістю.
Коли можна буде зменшити фінрезультат при списанні боргу банку?
Статтею 77 Закону №2121 встановлено, що процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
НБУ вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора.
Відповідно до цього податківці у коментованій ІПК роз’яснюють, що заборгованість банку, який ліквідується, може вважатись безнадійною заборгованістю відповідно до вимог пп. "з" пп. 14.1.11 ПКУ лише після підтвердження ліквідації банку записом про державну реєстрацію його припинення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином, кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, який виведено з ринку та щодо нього триває процедура ліквідації, не можуть бути визнані безнадійною заборгованістю згідно з пп. "з" пп. 14.1.11 ПКУ.
Підсумовуючи роз’яснення податківців, можна дійти висновку, що в бухобліку підприємство може списати кошти у банку лише за наявності рішення керівного органу підприємства про визнання такої заборгованості безнадійною. Проте в податковому обліку зменшити фінрезультат до оподаткування підприємство зможе лише після внесення запису до ЄДР про ліквідацію банка-боржника.
Коли можна не чекати ліквідації банка?
Податківці нагадали, що за пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ безнадійною заборгованістю вважається також заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Тож, якщо ліквідація затягнулась, достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною згідно з пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ може бути сплив строку позовної давності щодо зобов'язання за такою заборгованістю.
***
Читайте також:
