Бухоблік релігійних організацій ведеться в інвентарних книгах?
У статутах релігійних організацій подеколи записують, що облік майна має вестися в інвентарних книгах, облік коштів та інших пожертвувань – у прибутково-видаткових книгах. Чи мають право релігійні організації на такий спрощений облік та документообіг?
У ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік зазначено, що юрособа самостійно:
- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
- затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку тощо.
Таким чином, інвентарні книги і прибутково-видаткові книги можуть бути елементом системи управлінського обліку. І якщо організація записала про ведення книг до свого статуту, отже, має їх вести.
Але форми таких книг нормативними документами не встановлені. Тому організація має розробити їх форму самостійно.
На погляд автора, про ці книги згадують у статуті як данину традиції, яка ґрунтується на церковних книгах 19 сторіччя. У ті часи, справді, облік вели в інвентарних книгах, до яких записували перелік належного організації майна. Майно періодично перевіряли (інвентаризували), і дані про стан майна у книгах поновлювали.
Поряд з цим вели прибутково-видаткові книги, в яких записували надходження грошей та іншого майна в організацію, видачу грошей, майна на різні потреби.
Проте нині ведення таких книг держава не встановлює. Натомість вона вимагає від юросіб оформлення первинних документів за кожною господарською операцією.
Наприклад, ОЗ можуть вестися в картках обліку, у відомостях. У картках, відомостях може вестися облік різноманітних запасів. Інвентаризація майна оформляється інвентаризаційними відомостями, актами інвентаризації, протоколом інвентаризаційної комісії. Облік готівкових операцій ведеться в касових книгах і ордерах, видаткових відомостях тощо.
Якщо навіть релігійна організація вестиме облік майна, коштів у наведених вище книгах, вона однаково має паралельно оформлювати первинні документи і вести звичайний бухгалтерський облік, як і інші юрособи.
Тому, на погляд автора, записувати у статуті про ведення інвентарних, прибутково-видаткових книг немає сенсу. Але кожна організація вирішує це питання для себе самостійно.
Кілька слів про форму обліку
Вище ми процитували ч. 5 ст. 8 Закону про бухоблік, де сказано, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.
Прикладами форм обліку є журнально-ордерна форма, меморіальна форма, автоматизована форма тощо.
Наприклад, журнально-ордерна форма обліку складається з системи журналів-ордерів і відомостей, дані з яких переносяться до головної книги. У сучасній версії форми цих журналів і Методрекомендації щодо їх застосування затверджено Наказом №356.
Хоча фактично облік можна вести за допомогою комп’ютерної програми (автоматизована форма), шахової форми чи поєднанням різних форм.
Богослужбові предмети не потрібно відображати в бухобліку?
У храмах релігійних організацій є різноманітне церковне начиння, використовуване, серед іншого, під час релігійних служб – аналой, жертовник, богослужбові книги, ікони тощо.
Існує думка, що такі предмети не можна відображати в обліку, адже вони священні і їх використання не планується з метою отримання економічних вигід. Але законних підстав для такої думки немає.
Усі ці предмети закуповуються в торговельних закладах, майстернях, придбаваються у фізосіб або виробляються в майстернях організації. Тобто для їх отримання витрачаються цілком реальні ресурси. Мало того, досить часто такі предмети виготовляються з коштовних матеріалів, мають високу історичну та художню цінність.
І ці предмети використовуються під час діяльності релігійної організації. Тієї самої діяльності, яка забезпечує фінансування цієї організації (збирання пожертв тощо).
Таким чином, з точки зору Закону про бухоблік, стандартів бухобліку церковне начиння є активом. Залежно від строку служби, від вартості воно обліковується у складі малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), основних засобів (ОЗ) або малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА).
Таким чином, обліковувати такі предмети потрібно в загальному порядку, прийнятому для відповідних активів.
Зарахування на баланс предметів, які належать до ОЗ чи МНМА (введення в експлуатацію), можна оформити Актом введення в експлуатацію основних засобів, форму якого затверджено Наказом №818. Або розробити таку форму самостійно, взявши за зразок форму наведеного Акта або ж форму вже скасованого Акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форми №ОЗ-1).
Для обліку МШП діючими нормативними документами форми документів не встановлено. Тому передача в експлуатацію МШП оформляється первинним документом, самостійно розробленим організацією. Наприклад, це може бути звичайна накладна або акт довільної форми. Списання МШП здійснюється за актом довільної форми.
Приклад 1
Організація за рахунок наявних коштів цільового фінансування через підзвітну особу придбала в церковній лавці аналой за 5 000 грн та закладку для Євангелія за 400 грн. Підзвітна особа відзвітувала про придбання і передала аналой і закладку відповідальній особі храму.
Відповідальна особа розмістила аналой у храмі (з точки зору бухобліку відбулося зарахування аналою на баланс – введення його в експлуатацію), а закладку розмістила у службовому Євангелії, яке застосовується для ведення служб.
Встановлена організацією вартісна ознака предметів, що входять до складу МНМА – до 20 000 грн, а застосовуваний метод амортизації – 100% при передачі в експлуатацію.
Строк служби аналоя – 4 роки, закладки – 9 місяців.
Проведення дивимося в таблиці 1.
Таблиця 1. Бухгалтерський облік придбання аналою (МНМА) і закладки (МШП)
Приклад 2
Фізособа подарувала релігійній організації ікону, справедлива вартість якої – 10 000 грн. Ікону розміщено у храмі.
Встановлена вартісна ознака МНМА – до 6 000 грн.
Проведення в таблиці 2.
Таблиця 2. Бухгалтерський облік безоплатного отримання ікони (МНМА)
Нарахування амортизації відбувається щомісяця, протягом строку експлуатації ОЗ
Приклад 3
Організація за рахунок наявних коштів цільового фінансування за 21 000 грн придбала жертовник, сплативши кошти зі свого банківського рахунку на рахунок церковної лавки. Жертовник введено в експлуатацію.
Встановлена вартісна ознака МНМА – 20 000 грн.
Нарахована амортизація за перший місяць – 437,50 грн.
Проведення в таблиці 3.
Таблиця 3. Бухгалтерський облік придбання жертовника (ОЗ)