Формула дисконтування та ставка відсотка

Як розрахувати теперішню вартість довгострокової заборгованості? 

У НП(С)БО немає жодних приписів щодо цього, тож кожне підприємство на власний розсуд розробляє методику такого розрахунку і фіксує її в наказі про облікову політику. 

На практиці немає якоїсь однієї методики, загальної для всіх, але найпоширенішою є ось ця формула дисконтування заборгованості, яка погашається одноразово наприкінці строку:

PV = FV / (1 + i)ⁿ

де:

PV – теперішня вартість заборгованості (present value);

FV – майбутня вартість заборгованості, тобто та сума, яку слід повернути у майбутньому (future value);

і – ставка дисконтування за певний період – день, місяць, рік тощо (interest). Ставка в цій формулі зазначається у долях одиниці: наприклад, не 4,6635%, а 0,046635;

n – число періодів до дати погашення заборгованості, за які визначалася ставка – днів, місяців, років (number of periods). Період може визначатися у роках, кварталах, місяцях, днях. Якщо число періодів – це роки до повернення боргу, то береться річна ставка відсотка, або якщо кварталів, тоді і ставка – квартальна; або місяців – тоді і ставка – місячна; або днів, тоді і ставка – денна.

Якщо за умовами договору заборгованість погашається неодноразово наприкінці строку, а частинами у різні строки, то у такому разі дисконтувати потрібно кожен окремий платіж протягом строку його погашення. 

Ставка дисконтування згідно з п. 14 П(С)БО 28 базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

На практиці чимало питань виникає якраз з приводу вибору ставки дисконтування. Жодних офіційних рекомендацій від Мінфіну так і не з’явилося. Щоправда, є інформаційне повідомлення від Мінфіну, яке ми коментували ще у липні 2020 року тут. На цю тему висловлювалися також і податківці – див. нашу новину тут. 

Отже, підприємство самостійно визначає ставку дисконтування на підставі даних ринку. Ставкою дисконту, як варіант, може бути й середньозважена процентна ставка за кредитами в національній валюті чи в інвалюті залежно від валюти заборгованості. Статистику Нацбанку за процентними ставками можна скачати тут. 

На скільки періодів ділити строк дисконтування? Що менше буде цей період, тим точніше буде розрахунок. В ідеалі слід брати кількість днів і денну ставку дисконтування. Для цілей фінансової звітності можна розрахувати місячну або квартальну ставку на основі річної ставки. Просте ділення річної ставки на 4 квартали, 12 місяців або 365 днів не враховує механізм складних відсотків, тому нам для цього потрібна спеціальна формула:

i_n = ( (1+i/100)^1/n ) * 100 - 100

де:

i_n – ставка відсотка за період – квартал, місяць, день, у відсотках;

n – кількість періодів у році. Для кварталу n = 4, для місяця n = 12, для дня n = 365.

Розрахунок дисконту та його амортизації

Покроково розглянемо механізм дисконтування на прикладі поворотної фіндопомоги. Нагадаємо, що так само дисконтуватиметься будь-яка інша довгострокова заборгованість, у тому числі відсоткова. У разі дисконтування відсоткової довгострокової заборгованості дисконтуються також і довгострокові відсотки. Проте найчастіше відсотки не є довгостроковою заборгованістю, якщо вони регулярно нараховуються і погашаються.

Умови прикладу. Одне підприємство надало іншому не пов’язаному з ним підприємству ПФД в сумі 1 млн грн. Для спрощення прикладу припустимо, що обидва підприємства використовують одну й ту саму ставку дисконтування 20% річних, яку вони визначили на підставі статистичної інформації Нацбанку про середні ставки кредитування у квітні 2024 року. На практиці кожне підприємство самостійно обирає ставку дисконтування. ПФД надано 1 травня 2024 року на 3,5 року, або на 14 кварталів. Строк повернення ПФД – 1 листопада 2027 р.

Крок 1. Визначаємо річну ставку дисконтування. Як ми вже говорили, правил для цього не існує, тому варто якось обґрунтувати свій вибір. За умовами прикладу дисконтуємо за ставкою 20% річних.

Крок 2. Оскільки строк повернення ПФД визначений у кварталах, для дисконтування нам потрібно буде розрахувати квартальну ставку на основі ставки 20 % річних:

i₄ = ((1+20/100)^1/4) * 100 – 100 = 1,2^0,25 * 100 – 100 = 4,6635%

Крок 3. Дисконтуємо заборгованість за ставкою 4,6635% протягом 14 кварталів за формулою дисконтування – див. таблицю 3. Наступні дії робимо для кожного кварталу:

теперішня вартість ПФД у першому кварталі користування нею: PV = 1 000 000 грн / (1 + 0,046635)¹⁴ = 1 000 000 грн / (1,046635¹⁴) = 1 000 000 грн / 1,89292563 = 528282,77 грн (графа 3 таблиці 3, перший квартальний період);

• дисконт у першому кварталі користування ПФД – це різниця між її майбутньою вартістю та теперішньою: 1 000 000 грн - 528282,77 грн = 471717,23 грн (графа 4 таблиці 3, перший квартальний період);
• амортизація дисконту – це різниця між дисконтом на початок поточного і наступного кварталів: 471717,23 грн - 447080,76 грн = 24636,47 грн (графа 5 таблиці 3, перший квартальний період);
• аналогічно розраховуються показники граф 3, 4 та 5 для всіх наступних рядків таблиці 3;
• загальна сума амортизації дисконту у всіх рядках графи 5 таблиці 3 має дорівнювати сумі дисконту, визначеній у першому періоді у графі 4. За даними таблиці 3 це 47 1717,23 грн.

Таблиця 1

Дисконтування ПФД в сумі 1 000 000 грн (це FV у формулі дисконтування), наданої на 14 кварталів за квартальною ставкою і = 4,6635%

Бухоблік дисконтування у дебітора та кредитора

При виникненні дебіторської або кредиторської заборгованості вона первісно визнається в обліку за дисконтованою сумою. Різниця між номінальною та дисконтованою сумою заборгованості – власне сам дисконт – у дебітора визнається як фінансовий дохід за кредитом субрахунку 733, а у кредитора – як фінансові витрати за дебетом субрахунку 952 у кореспонденції з рахунком обліку самої заборгованості. Саме такий підхід прописаний у пп. 5.1.1, Б5.1.1 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».

Дисконт, що був відображений при визнанні заборгованості, починає амортизуватися з першого періоду, що настає після такого визнання. Далі поступово протягом строку погашення визнаний дисконт знівелюється нарахованими витратами у дебітора за дебетом субрахунку 952 та доходами у кредитора за кредитом субрахунку 733 у кореспонденції з рахунком обліку самої заборгованості.

У таблиці 4 показаний бухоблік дисконтування дебіторської та кредиторської заборгованості за умовами вищенаведеного прикладу.

Таблиця 2

Бухоблік заборгованості, дисконту та амортизації дисконту

Як видно із прикладу, яку суму ПФД підприємство отримало/надало на початку, таку суму воно й повернуло/отримало назад. У дебітора дисконт спочатку визнається фінансовим доходом, адже на отриману суму грошей у період їх отримання можна купити більше цінностей, ніж у періоді їх повернення, а потім поступово в наступних періодах користування грошима визнаються фінансові витрати – амортизація дисконту. У кредитора навпаки – у періоді надання грошей визнаються фінансові витрати на всю суму дисконту, а потім поступово в наступних звітних періодах визнаються фінансові доходи – амортизація дисконту.

Коригування фінрезультату для цілей оподаткування

ПКУ не передбачає жодних різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансових активів, тому дисконтування впливає на фінрезультат виключно за правилами бухобліку – як у дебітора, так і у кредитора. Податківці писали про це ще в ІПК ДПС від 10.12.2019 №1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК.

У дебітора виникає дохід на всю суму дисконту в періоді виникнення дисконтованої дебіторки, який поступово нівелюється амортизацією дисконту в наступних звітних періодах. У кредитора – все навпаки: спочатку витрати на всю суму дисконту, а потім доходи у вигляді його амортизації.

Таким чином, дисконтування впливає лише на розподіл доходів і витрат між звітними періодами з податку на прибуток – кварталами або роками, і це впливає на суму податку на прибуток кожного звітного періоду.

З огляду на це виникає запитання, чи обов’язково дисконтувати заборгованості тим підприємствам, які не є платниками податку на прибуток – це платники єдиного податку 3 та 4 груп, неприбуткові організації тощо. Що їм буде за те, що вони не проводитимуть дисконтування, нехай при цьому вони і не виконують вимоги НП(С)БО? Практично нічого не буде – адже на суму єдиного податку дисконтування не впливає. 

Докладніше про адміністративну відповідальність за порушення правил бухобліку ми писали у цій консультації. Тут коротко зауважимо, що приватним підприємствам, які не згадані у ст. 2 Закону №2939, не загрожує адмінвідповідальність за порушення правил бухобліку. Але пам’ятайте, що всім користувачам фінвітності для прийняття рішень потрібно надавати повну, правдиву та неупереджену інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (ст. 3 Закону про бухоблік), тому потрібно дотримуватись всіх вимог стандартів, за якими вони складають свою фінзвітність.