Сертифікація імпортного товару або власної продукції: облік та оподаткування

Сертифікація товару

Прямо про витрати на сертифікацію в чинних НП(С)БО нічого не сказано. Тому спробуємо самостійно проаналізувати кілька варіантів і вибрати найбільш прийнятний. 

Чи належать такі витрати до первісної вартості товарів?

Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості запасів відносяться, серед іншого, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Сертифікацію проводять, щоб надалі мати змогу реалізовувати придбану партію товару.

Таким чином, можна стверджувати, що витрати на сертифікацію – це інші витрати, пов’язані з придбанням і доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. А тому такі витрати відносять до первісної вартості товарів.

А можна списати ці витрати до поточних витрат?

У п. 14 НП(С)БО 9 наведені витрати, які не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені). 

До таких витрат належать, зокрема, загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Наприклад, якщо підприємство провело сертифікацію товарів, але зробило це добровільно (бо за законом така сертифікація не є обов’язковою), то, на наш погляд, витрати на таку сертифікацію можна віднести до складу поточних  витрат. На наш погляд, такі витрати включаються до складу витрат на збут (рахунок 93), оскільки вони пов’язані з реалізацією (збутом) товарів.

Тобто маємо два підходи до обліку. А який з них застосовувати, залежить від відповіді на наступне запитання! 

Коли сертифікація є обов’язковою?

З 2018 року в Україні діє система обов'язкової відповідності технічним регламентам замість обов'язкової сертифікації, яку було скасовано у 2018 році. Це означає, що всі товари, які ввозяться на територію України або виробляються на території України, повинні відповідати встановленим технічним регламентам, і для цього виробник або імпортер складає декларацію відповідності на підставі протоколу випробувань.

Деякі категорії товарів, які підлягають обов'язковій оцінці відповідності технічним регламентам, включають:

• радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що містять модулі Bluetooth, Wi-Fi, NFC, GPS, GSM тощо;
• побутову техніку;
• телекомунікаційне обладнання;
• освітлювальні прилади;
• медичні вироби;
• іграшки, обладнання для відпочинку та спорту;
• електроінструменти.

Відповідність продукції технічним регламентам підтверджується сертифікатами, виданими різноманітними акредитованими органами.

Для того щоб дізнатися, чи потрапляє відповідний товар, продукція під обов’язкову сертифікацію, слід звернутися до таких акредитованих органів.

Причому на практиці сертифікацію проводять не тільки тоді, коли це є обов’язковим. Значну частину товарів, продукції сертифікують у добровільному порядку, з метою підвищення конкурентних переваг товару, продукції.

Обрання з двох варіантів обліку

На підставі наведеного вище робимо висновок:

• якщо сертифікація є обов’язковою, на суму витрат збільшуємо первісну вартість товарів;
• якщо сертифікація не є обов’язковою, витрати списуємо на рахунок 93.

Ми навели власну думку щодо розглядуваного питання, проаналізувавши норми НП(С)БО 9 і НП(С)БО 16. Але в Україні регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Тому для уникнення непорозумінь кожному зацікавленому підприємству може бути доречним звернутися до Мінфіну за отриманням консультації з цього питання.

Щодо зразків товару, які передаємо для сертифікації

До складу витрат на проведення сертифікації включається також вартість переданих зразків товару, які буде використано (знищено) під час дослідження. 

Зверніть увагу! Такі зразки не є товаром, безоплатно переданим органу із сертифікації, тому що їх було передано як витратний матеріал для використання під час сертифікації. 

Поводження зі зразками продукції потрібно обумовити договором з органом сертифікації, який проводитиме сертифікацію.

Договором слід встановити і документ, який підтвердить використання зразків. Наприклад, це може бути звіт виконавця, або інформація про використання зразків може зазначатися в акті приймання-передачі послуг сертифікації тощо.

Приклад 1. Підприємство імпортувало партію товарів, для яких було проведено сертифікацію. Вартість сертифікації становить 24 000 грн, у т.ч. ПДВ 4 000 грн. Окрім того, для проведення сертифікації органу, який проводив сертифікацію, передано зразок товару собівартістю 300 грн, який повністю використано (знищено) під час проведення досліджень.

У таблиці 1 покажемо бухгалтерський облік для двох варіантів: для обов’язкової і необов’язкової сертифікації.

Таблиця 1. Облік витрат із сертифікації товарів

Сертифікація власної продукції

Відповідно до п. 15.7 НП(С)БО 16, витрати на обслуговування виробничого процесу (у тому числі витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) включаються до складу загальновиробничих витрат.

Отже, витрати на сертифікацію власної продукції потраплять до загальновиробничих, і відображають їх на рахунку 91. А потім ці витрати у загальному порядку, разом з іншими загальновиробничими витратами розподіляють на виробничу собівартість продукції: 

• Дт 23 Кт 91.

Причому далі, згідно з пп. 7 НП(С)БО 16, витрати щодо створення власної реалізованої продукції визнаються одночасно з визнанням доходу від такої реалізації. 

Але якщо підприємство сертифікує не одну конкретну партію продукції, а продукцію взагалі, яку воно виготовлятиме протягом певного періоду, то витрати на сертифікацію потрібно включити до витрат майбутніх періодів – списати в дебет рахунку 39. А потім, протягом строку, на який проведено сертифікацію, списувати до складу загальновиробничих витрат у пропорційному розмірі: 

• Дт 91 Кт 39.

Щодо зразків власної продукції, які передані на дослідження

У разі сертифікації продукції вартість переданих зразків відноситься до складу витрат із сертифікації, тобто списується на рахунок 91, 39.

Покажемо це на прикладі. 

Приклад 2. Підприємство отримало послуги із сертифікації власної продукції, яку планує випускати один рік, на суму 24 000 грн, у т.ч. ПДВ 4 000 грн. Окрім того, для проведення сертифікації органу, який проводив сертифікацію, передано зразок продукції собівартістю 300 грн, який повністю використано (знищено) під час проведення досліджень.

Витрати із сертифікації були списані до складу витрат майбутніх періодів, звідки щомісяця у пропорційному розмірі протягом 12 місяців списуються на загальновиробничі витрати, звідки потім розподіляються на виробничу собівартість продукції.

Бухгалтерський облік покажемо у таблиці 2.

Таблиця 2. Облік витрат із сертифікації продукції

Оподаткування

Податок на прибуток

Податкових різниць для витрат з проведення сертифікації ПКУ не встановлює.

Податок на додану вартість

Витрати із сертифікації пов’язані з господарською діяльністю. Тож ПДВ, який сплачується у складі ціни послуг сертифікації, у загальному порядку включається до складу податкового кредиту.

Зразки, передані на сертифікацію, вважають використаними у господарській діяльності. Тому ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ в цій ситуації не виникають. 

Але саму передачу зразків податківці вважають поставкою. А якщо сертифікація проводиться за кордоном, – вивезення зразків вони вважають експортом товарів. Принаймні одне таке роз’яснення прозвучало в листі ГУ ДФС у Рівненській області від 06.01.2016 №27/10/17-00-15-01-07. Незважаючи на те, що установи сертифікації обмежені у своїх діях, вони можуть використати ці зразки лише в рамках процедури сертифікації, тобто за цільовим призначенням. Втім, можна отримати власну ІПК і або діяти за нею, або оскаржувати її у суді. 

Єдиний податок групи 3

На оподаткування цим податком не впливають господарські операції із проведення сертифікації.