Документальне оформлення ліквідації
Незалежно від того, як обліковується прилавок у бухгалтерському обліку, – чи як об'єкт ОЗ, чи як МНМА, його ліквідацію оформляють Актом на списання ОЗ. Може використовуватися форма цього акта, затверджена Наказом №818. Водночас підприємство може розробити власну форму акта. За зразок для розробки власної форми акта можна взяти Акт списання форми №ОЗ-3, затвердженої Наказом №352, який втратив чинність 22.10.2021, або форму акта з Наказу №818.
Процедура ліквідації передбачає також, як правило, обов'язкове розбирання об'єкта ОЗ чи МНМА (прилавка). Операція розбирання також фіксується в Акті списання. Матеріали, отримані від розбирання, оприбутковуються на баланс, якщо від них планується отримання якогось економічного зиску – продаж чи використання у власній діяльності, наприклад для ремонту інших активів підприємства тощо.
Чи завжди прилавок – об'єкт ОЗ?
Далеко не завжди. У бухгалтерському обліку він може обліковуватися як МНМА на субрахунку 112 у тому випадку, якщо вартість його придбання (виготовлення) менша за встановлену підприємством вартісну ознаку предметів, що входять до МНМА.
Наприклад, нехай вартісна ознака МНМА, встановлена обліковою політикою підприємства, – 20 000 грн, а первісна вартість прилавка – 19 000 грн. У такому разі прилавок обліковуватиметься у складі МНМА на субрахунку 112.
Ліквідація такого прилавка-МНМА відображається в бухгалтерському обліку аналогічно ліквідації прилавка-ОЗ.
Бухгалтерський облік
У частині залишкової вартості об'єкт ОЗ або МНМА (прилавок) списується з рахунку 10 (112) у дебет субрахунку 976, а в частині нарахованого зносу з рахунку 10 (112) – у дебет рахунку 13. У дебет субрахунку 976 списуються також усі інші витрати, пов'язані з ліквідацією – заробітна плата, нарахування на неї тощо.
Отримані від розбирання матеріали оприбутковуються на баланс за чистою вартістю реалізації або в оцінці можливого їх використання, яку може бути визначено виходячи з вартості подібних запасів у разі наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності до експлуатації (див. п. 2.12 Методрекомендацій №2).
Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).
Наприклад, якщо чиста вартість реалізації отриманих від розбирання матеріалів – 4 000 грн, то саме за такою вартістю вони оприбутковуються на баланс, проведенням: Дт 209 тощо Кт 746 «Інші доходи».
Приклад.
Торговельне підприємство ліквідувало застарілий морально та зовнішньо прилавок, оформивши операцію ліквідації Актом списання. Прилавок числився у складі ОЗ. Його первісна вартість дорівнює 21 300 грн, нарахований знос – 19 000 грн, відповідно залишкова вартість – 2 300 грн (21 300 - 19 000).
Прилавок було розібрано, що відображено в Акті. Від розбирання отримано та оприбутковано на баланс матеріали на суму 1 200 грн. Витрати на розбирання (заробітна плата працівників та нарахування на неї) становили 600 грн.
Бухгалтерський облік дивимося в таблиці.
Таблиця. Бухоблік ліквідації прилавка
№ з/п |
Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | ||
Дебет | Кредит | Сума, грн | ||
1 | Списано залишкову вартість прилавка | 976 | 106 | 2 300 |
2 | Списано нарахований знос | 131 | 106 | 19 000 |
3 | Списано витрати на розбирання | 976 | 66, 65 | 600 |
4 | Оприбутковано отримані від розбирання матеріали | 209 | 746 | 1 200 |
Податок на додану вартість
При списанні прилавка, який обліковується у складі ОЗ, слід враховувати норми п. 189.9 ПКУ:
- якщо є документ, який підтверджує розбирання, знищення списаних ОЗ (акт на списання, в якому міститься інформація про розбирання), ПДВ не нараховується;
- якщо ж такого документа немає чи в ньому немає інформації про розбирання, знищення, ПДВ слід нараховувати за звичайними (ринковими) цінами, але не нижче балансової вартості.
А у разі списання прилавка, облікованого у складі МНМА, дивимося відповідь ДПС на запитання у «ЗІР» (101.04): «Чи нараховуються податкові зобов’язання при здійсненні операцій зі списання (ліквідації) малоцінних необоротних матеріальних активів?».
ДПС відповідає, що у разі списання МНМА такі МНМА не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, при списанні МНМА, придбаних з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п. 198.5 ПКУ:
- нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
- не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.
Подібна відповідь лише заплутує, адже, по-перше, не враховує той факт, що МНМА можуть списуватися після їх повного використання в господарській діяльності після закінчення строку використання.
По-друге, незрозуміло, як виконати висунуті ДПС умови щодо включення вартості МНМА до вартості іншої продукції.
Ми тут глибоко не аналізуватимемо всі ці питання, розгляду яких потрібно присвячувати окрему велику статтю, а розглянемо лише один варіант: коли прилавок, облікований у складі МНМА, вичерпав строк свого використання, встановлений підприємством, і він повністю замортизований. Причому здебільшого амортизація за МНМА нараховується в розмірі 100% під час передачі в експлуатацію, згідно з п. 27 НП(С)БО 7. Таким чином, як правило, такі МНМА мають нульову залишкову вартість.
Отже, якщо списується прилавок, облікований у складі МНМА і строк його використання минув, немає підстав говорити, що прилавок використаний у негосподарській діяльності. Прилавок повністю використано у господарській діяльності. Тому, на наш погляд, і немає підстав нараховувати компенсуючий ПДВ.
Але питання з донарахуванням ПДВ може виникати, якщо прилавок списується до настання встановленого строку використання. Наприклад, встановили, що використовуватимуть 5 років, а фактично використали 2 роки. Хоча й у цій ситуації необхідність нарахування ПДВ – під питанням. Адже строк використання підприємство може переглядати.
Таким чином, питання щодо необхідності нарахування ПДВ слід вирішувати з урахуванням всіх особливостей кожної конкретної ситуації.
Для уникнення непорозумінь з податковою службою можна також отримати індивідуальну податкову консультацію.
На оприбутковані матеріали, отримані від ліквідації прилавка, ОЗ чи МНМА, ПДВ не нараховується (див. п. 189.10 ПКУ).
А що з податком на прибуток?
Якщо підприємство – платник податку на прибуток коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в цій ситуації, в разі ліквідації прилавка, який обліковується у складі ОЗ як у бухгалтерському, так і в податковому обліку, будуть «амортизаційні» різниці за ст. 138 ПКУ:
– на суму залишкової вартості за даними бухобліку фінрезультат до оподаткування буде збільшено;
– на суму залишкової вартості за даними податкового обліку, зокрема п. 138.3 ПКУ, фінрезультат до оподаткування буде зменшено.
Якщо з позиції податкового обліку прилавок не відноситься до складу ОЗ, а є МНМА, тобто його первісна вартість не перевищує 20 000 грн, «амортизаційні» різниці зі ст. 138 ПКУ не застосовуються.
Інших податкових різниць у ситуації, що розглядається, немає.
Єдиний податок групи 3
На оподаткування цим податком списання прилавка, облікованого у складі ОЗ чи МНМА, не впливає.
Але питання може виникати у зв’язку з оприбуткуванням матеріалів, отриманих від розбирання прилавка. Тому що вартість таких матеріалів збільшує дохід у бухгалтерському обліку.
На наш погляд, оподатковуваного доходу не буде з таких підстав.
За нормами пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП – юрособи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у:
- грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);
- матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.
Своєю чергою, в п. 292.3 ПКУ наведено такий вид доходу в матеріальній формі, як безоплатне отримання товару. Причому тут безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
Тобто безоплатно отриманими є товари, отримані платником єдиного податку від інших осіб, і на такі товари є відповідні договори.
А якщо матеріали було отримано від розбирання своїх ОЗ чи МНМА, вони не є безоплатно отриманими в розумінні п. 292.3 ПКУ. При отриманні матеріалів від розбирання прилавка лише змінюється форма належних підприємству активів – з ОЗ чи МНМА на матеріали.
Тому, на наш погляд, немає підстав для включення вартості оприбуткованих від розбирання прилавка матеріалів до складу оподатковуваного доходу.
Але оскільки у працівників податкової служби може бути інша, власна логіка щодо цього питання, для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.