Відступлення права вимоги пов’язаній особі на безоплатній основі: що з ПДВ та податком на прибуток?

Ситуація, що склалася

Підприємство має на балансі дебіторську заборгованість, що виникла за договором постачання. ТОВ планує відступити право вимоги за цією дебіторською заборгованістю іншому ТОВ – платнику податку на прибуток, який є пов’язаною особою. І відповідно виникла потреба в ІПК, щоб чітко визначити, чи виникає додаткове податкове навантаження з податку на прибуток та ПДВ у ТОВ – первісного кредитора при переуступці дебіторської заборгованості новому кредитору.

Що сказала ДПСУ

ПДВ. При переуступці права вимоги у ТОВ – первісного кредитора відсутній об’єкт оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ.

Податок на прибуток. Для цілей розділу ІІІ ПКУ відступлення права вимоги на безоплатній основі є наданням безповоротної фінансової допомоги. За умови коригування фінансового результату до оподаткування платнику потрібно застосувати пп. 140.5.10 ПКУ.

Позиція редакції

ПКУ варіант, який наведено у зверненні на ІПК, теж регулює. Підпунктом 14.1.255 ПКУ визначено, що переуступка боргу може бути і безоплатною.

Щодо ПДВ, то все достатньо прозоро. Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ операція з відступлення права вимоги не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Залишається лише уточнити: це право вимоги передається вже за відвантаженим товаром, тобто новий кредитор отримає саме гроші за такий товар. Тому жодних коригувань у ПН відвантаження такого товару робити не потрібно (постачальник і покупець не змінилися). 

Щодо податку на прибуток, то у первісного кредитора при відступленні права вимоги на безоплатній основі виникають витрати (він списує цю дебіторку), а у нового кредитора – дохід (він отримує дебіторку безоплатно). Якщо первісний кредитор не проводить коригування фінансового результату до оподаткування, то витрати враховуються в загальному порядку за правилами бухгалтерського обліку. А якщо ТОВ є «високодохідником», то потрібно врахувати положення пп. 140.5.10 ПКУ. 

Зверніть увагу! Те, що первісний та новий кредитори є пов’язаними особами, у цьому випадку не має значення, якщо обидва вони є резидентами України. 

Фінансовий результат до оподаткування потрібно збільшити на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови, що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування).

Що таке «безповоротна фінансова допомога»?

Відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ безповоротна фінансова допомога – це:

• сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
• сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
• сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
• основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Можна дискутувати, чи є відступлення права вимоги без подальшого відшкодування безповоротною фінансовою допомогою. Але, як бачимо, податківці вважають, що є. 

Щоб застосувати коригування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ, мають бути дотримані дві умови одночасно:

• ТОВ – новим кредитором, що є пов’язаною особою, задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року проведення відступлення права вимоги, тобто за попередній рік, до події та
• ТОВ – первісний кредитор включив у витрати заборгованість.

Якщо дві умови не виконуються одночасно, то коригування відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ не застосовується.