Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нацбанк у листі від 15.07.2016 р. №60-0005/59146 нагадує, що з 1 січня 2018 року буде обов'язковим до застосування Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 "Фінансові інструменти". Він замінить МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка".
Регулятор повідомляє, що робота з переходу на МСФЗ 9 розподілена на три етапи:
1) Класифікація та оцінка фінансових активів та фінансових зобов'язань
Класифікація активів ґрунтується на бізнес-моделі, яка використовується для управління фінансовим активом, а також на характеристиках грошових потоків, передбачених договором.
Так, МСФЗ 9 передбачає три категорії фінансових активів залежно від намірів та політики управління активами:
- фінансові активи, які оцінюються за амортизованою собівартістю, якщо метою утримання такого активу (тобто бізнес-моделлю) є отримання передбачених договором потоків грошових коштів (виключно основної суми та процентів);
- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у іншому сукупному доході (капіталі), якщо актив утримується у рамках бізнес-моделі, яка передбачає як отримання передбачених договором потоків грошових коштів, так і продажу фінансових активів;
- фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю з визнанням переоцінки у складі прибутку/збитку - всі інші активи.
2) Знецінення
МСФЗ 9 змінює підходи до формування резервів під знецінення фінансових активів - модель "понесених збитків", яка використовується в МСБО 39, замінюється на модель "очікуваних збитків".
Основний принцип моделі "очікуваних збитків" полягає в відображенні загальної картини погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів. Сума очікуваних кредитних збитків, яка визнається у вигляді оціночного резерву, залежить від ступеню погіршення кредитної якості після первісного визнання. У відповідності із загальним підходом є дві бази оцінки:
- очікувані кредитні збитки протягом 12 місяців (стадія 1), яка застосовується з моменту первісного визнання за умови відсутності значного погіршення кредитної якості;
- очікувані кредитні збитки протягом всього строку дії фінансового інструменту (стадія 2 та 3), яка застосовується у разі значного збільшення кредитного ризику.
Стадія 2 та 3 відрізняються способом визнання процентного доходу.
Такий підхід називається підходом на основі "трьох кошиків".
Для позабалансових операцій (зобов'язань з кредитування та наданих гарантій) оцінка кредитного ризику здійснюється на дату підписання договору.
Розрахунок кредитних збитків згідно з МСФЗ 9 потребує використання історичної, поточної та прогнозної інформації.
3) Облік хеджування
Нова модель обліку хеджування відповідно до МСФЗ 9 більш тісно пов'язує облік хеджування з діяльністю з управління ризиками.
Похідні фінансові інструменти, які вбудовані в фінансові активи, не відокремлюються. Замість цього оцінюється весь гібридний інструмент для цілей його класифікації за справедливою вартістю з визнанням переоцінки через прибутки/збитки.
Запровадження МСФЗ 9 за попередньою оцінкою міжнародних експертів може призвести до збільшення рівня резервів, що вплине на балансову вартість активів, прибуток, капітал.
