Історія номеру платника податків та права на відмову від його прийняття
З розвитком автоматизації обробки інформації стали виникати питання щодо однозначної ідентифікації фізичних осіб. Однозначно ідентифікувати людину за прізвищем, іменем, по батькові неможливо, оскільки серед громадян України багато людей можуть мати однакові прізвище, ім’я, по батькові, а також дату народження. А якщо хтось з них змінить прізвище, ім’я чи по-батькові?
Цифрова система ідентифікації людей суттєво спрощує обробку інформації. До того ж цифровий номер може бути унікальним та незмінним протягом всього життя людини.
Тому зараз в Україні ідентифікація фізосіб як платників податків, і навіть як застрахованих осіб в системі соцстрахування, базується на понятті реєстраційного номера облікової картки платника податків. Далі для скорочення будемо називати його більш звичними словами – ідентифікаційний податковий номер (ІПН), хоча такого формулювання у нормативних документах немає.
Але деякі фізособи через свої релігійні переконання не бажають мати номер платника податків. Хоча УПЦ Київського та Московського патриархатів не заперечують можливість прийняття та використання ІПН вірянами (див., наприклад, тут). Дискусії щодо прийнятності ІПН для віруючих продовжуються. Але, враховуючи таку проблему, до нормативних актів були додані норми про можливість відмови від прийняття ІПН. Аналогічна норма є й у чинній редакції ПКУ, докладніше про неї далі.
Можливість відмови від прийняття ІПН
Згідно з п. 63.5 ПКУ всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в податкових органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – Реєстр фізосіб) у порядку, визначеному ПКУ.
А от і обіцяна норма – п. 63.6 ПКУ: «Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта».
Які висновки прямо випливають з цієї норми?
По-перше, відмовитись від прийняття ІПН можна лише через релігійні переконання. Іншу причину відмови від ІПН законом не передбачено.
По-друге, відмовитись від прийняття ІПН можна лише особисто через свої релігійні переконання. Це означає, що батьки малолітньої дитини віком до 14 років (або її опікуни) не можуть відмовитися від прийняття ІПН для такої дитини, якщо в такому прийнятті є нагальна потреба (наприклад, набуття дитиною права власності на нерухомість, отримання спадщини, отримання оподатковуваних доходів тощо).
По-третє, про відмову від прийняття ІПН слід повідомити податковий орган. Докладніше про це далі.
По-четверте, про відмову від прийняття ІПН потрібно отримати відмітку у паспорті. Але і з нею не все так просто. На даний момент дійсні лише відмітки, проставлені у паспортах з 01.01.2011 року – дати набрання чинності ПКУ. Як роз’яснювали податківці у січні 2014 року, це пов’язане з введенням окремого реєстру для фізосіб, що відмовилися від прийняття ІПН. Тож тим, у кого така відмітка проставлена до 01.01.2011 року, слід пройти цю процедуру знову і отримати нову відмітку. І лише після отримання такої відмітки можна користуватись цим привілеєм, який надано законом громадянам, поважаючи їхні релігійні переконання.
Також трапляються питання від громадян про те, чи можна «заднім числом» відмовитися від ІПН, зокрема, і щодо померлої людини (як правило, ці питання стосуються померлих родичів). На це питання можна дати лише негативну відповідь – не можна. Відмова від ІПН діє з дати внесення людини до відповідного реєстру і проставляння відповідної відмітки до паспорту. До того ж, як ми зазначали вище, відмовитися від ІПН людина має особисто. А відповідно до п. 4 ст. 25 ЦКУ цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, тож будь-які заяви від імені померлої особи прийматись не можуть (навіть, за допомогою родичів).
Формування та ведення Державного реєстру фізосіб – платників податків регламентовано ст. 70 ПКУ. Зокрема, у п. 70.1 ПКУ вказано, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття ІПН та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
На виконання норм цієї статті зараз діє Положення №822, яке затверджено наказом Мінфіну і набрало чинності з 21.11.2017 р. (з 28.01.2014 р. до 21.11.2017 р. діяло Положення №779, яке було затверджено наказом Міндоходів). Тож, надалі ми будемо аналізувати норми нового Положення №822.
Порядок відмови від ІПН та відмітка у паспорті
Фізособа особисто подає повідомлення про відмову від ІПН до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання). Або до будь-якого податкового органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання (п. 3 розділу VIІI Положення №822). Повідомлення для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру подається за формою №1П (додаток 8 до Положення №822).
Важливо: від заявника не вимагається законом доводити податківцям факт наявності релігійних переконань, через які він відмовляється від прийняття ІПН. Тож цей факт держава просто сприймає на віру.
Разом з повідомленням пред’являється паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше (для неповнолітньої особи віком від 14 до 16 років це може бути свідоцтво про народження).
Складайте повідомлення уважно! У разі виявлення недостовірних даних або помилок у ньому щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації в окремому Державному реєстрі та повідомлено про необхідність подання нового повідомлення (п. 4 розділу VIІI Положення №822).
До того ж, якщо буде встановлено, що фізособа вже обліковується в цьому реєстрі, але за іншими серією та/або номером паспорта, фізособі буде надано відмову у повторній реєстрації.
Податківці перевіряють можливість внесення відмітки до паспорта протягом 3 р. д. (п. 6 розділу VIІI Положення №822).
У разі позитивного результату перевірки до паспорта у формі книжечки податківцями вноситься відмітка про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення №822.
Головна інформація для бухгалтера чи кадровика у цій відмітці – це її дата. Вона не повинна бути раніше, ніж 01.01.2011 р. Датою взяття на облік в окремому реєстрі вважається дата внесення відмітки до паспорта (п. 7, п. 8 розділу VIІI Положення №822). Наприклад, якщо у фізособи, яка бажає працевлаштуватися на підприємство, дата відмітки раніше, ніж 01.01.2011 р. – слід запропонувати такій особі «освіжити» таку відмітку в податкових органах. Це здійснюється за чинним порядком отримання відмітки, який ми щойно розглянули (адже «стара» відмітка наразі не діє і в окремому реєстрі зараз такої людини немає).
Відповідно до п. 9 розділу VIІI Положення №822 до паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття ІПН вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру. Для внесення під час оформлення паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття ІПН податковий орган, до якого було надано повідомлення, надає фізособі повідомлення про відмову від прийняття ІПН за формою, наведеною в додатку 10 до Положення №822, для подання її до відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС.
Бухгалтеру чи кадровику потрібно звернути увагу на реквізит паспорта у формі картки «податковий номер»: там повинно бути слово «відмова» (див. перелік інформації, що вноситься до паспорта, у ч. 7 ст. 21 Закону про Єдиний державний демографічний реєстр). Оскільки цей реквізит включено до форми паспорта з 01.10.2016 р., перевіряти дату відмови на предмет її перевищення значення 01.01.2011 р. немає сенсу, цих застарілих даних на картці не буде.
Пунктами 10, 12 розділу VIІI Положення №822 передбачено порядок зміни рішень фізособи – як на користь прийняття ІПН під час перебування у «відмовному» статусі, так і на користь відмови від нього, якщо ІПН в особи вже є. Але для бухгалтерів та кадровиків ці питання вже не цікаві. У фізособи може бути або ІПН, як у більшості, або діюча відмітка у паспорті, з якою ми щойно «познайомилися».
Анулювання відмітки у паспорті у формі книжечки проводиться шляхом погашення відмітки по діагоналі штампом „Анульовано” або шляхом перекреслення вручну відмітки по діагоналі лінією, над якою здійснюється напис «Анульовано» із зазначенням дати. Побачивши анульовану відмітку, слід запросити у фізособи звичну довідку про присвоєння ІПН.
Ведення обліку працівників з відміткою у паспорті
Як правило, роботодавця цікавить кадровий облік працівників з відміткою у паспорті та відображення їхніх доходів у звітності з ЄСВ та у формі №1ДФ.
Щодо кадрового обліку особливих труднощів немає – скрізь у документах і звітах, де зазначається ІПН працівника, слід зазначати серію та номер паспорта без пробілів та розділових знаків, наприклад: АА123456.
З приводу заповнення форми №1ДФ ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві зазначила, що у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» відображається серія та номер паспорта фізичної особи - для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Заповнення клітинок у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1ДФ проводиться зліва направо, пропуски (пробіли) при цьому не допускаються. Мінімальна кількість знаків у цій графі – 8. Не потрібно доповнювати зліва направо нулями інформацію про серію та номер паспорта фізичної особи.
Так само заповнюємо відповідні реквізити і у звітності з ЄСВ – як за формою додатка 4, так і за формою додатка 5.
На практиці трапляються випадки, коли після подання звітності, у якій було зазначено серію та номер паспорта фізособи, приходить повідомлення про помилку, наприклад: код помилки 99, зміст помилки - податковий номер фізособи недійсний або серія та номер паспорта відсутні в окремому реєстрі ДРФО. Ймовірні причини такої помилки:
- дата відмітки у паспорті у формі книжечки – раніше 01.01.2011 р.;
- одруківки або пробіли при зазначенні серії та номера паспорта. Наприклад, можливе застосування латинських букв при зазначенні серії паспорта, що є помилкою;
- застаріла інформація про наявність відмітки у паспорті – фізособа анулювала відмітку, але не повідомила про це роботодавця чи іншу особу, яка подає звітність щодо такої фізособи за серією та номером паспорта.
Якщо роботодавець перевірив складання звітності і не виявив власних помилок, у такому випадку слід звернутися до працівника з вимогою надати паспорт. Якщо в ньому міститься позначка про анулювання відмови, треба з’ясувати, з якої дати вона діє. І вимагати від працівника надати дані про діючий ІПН.
Якщо позначка застаріла, працівник має (за бажанням) поновити відмітку (і потрапити до окремого Державного реєстру). Але до такого поновлення його треба зазначати у звітності за діючим ІПН, тож, перш ніж наново відмовитися від ІПН (або в разі небажання це робити), працівник має отримати довідку про ІПН і надати її роботодавцю (той, зазвичай, знімає з неї копію та повертає працівнику).