ДФСУ у листі від 21.11.2016 р. №20011/5/99-99-10-01-16 розглянула актуальні питання, які виникають під час застосування чинного законодавства.
Щодо достовірності первинних документів
Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними (тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об’єкта оподаткування).
Податківці зауважують, що на практиці є непоодинокими випадки, коли надані платниками податків для підтвердження формування даних податкової звітності первинні документи, хоча й відповідають зовнішнім формальним ознакам, але не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції (тобто є недостовірними).
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку (зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку госпоперацій), на думку ДФСУ, варто виходити з такого.
Висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об'єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.
Відповідно до пп. 14.1.231 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Поняття економічного ефекту не розкрито в ПКУ. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
При цьому необов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте із визначеного ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект. Тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.
Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а отже, їх наслідки, не зумовлені діловою метою, не підлягають відображенню в податковому обліку.
Податківці посилаються на рішення ВСУ від 27.10.2015 р. у справі №2а-10463/10/0870. У ньому йдеться про те, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв’язку з його господарською діяльністю.
Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.
Аналогічна позиція викладена у листі ВАСУ від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11. Коментар до цього листа від редакції "ДК" читайте тут>>
Щодо дій головного бухгалтера при прийнятті справ від попереднього бухгалтера
У коментованому листі податківці зазначають: для уникнення випадків покладення вини на працюючого головного бухгалтера йому необхідно перевірити бухгалтерську документацію, яка залишилась після звільненого попередника та яка буде підставою для складання податкової звітності в період виконання ним посадових обов’язків.
Окрім того, контролери згадали про лист ДПАУ від 17.04.2002 р. №3125/5/26-2119. У ньому йшлося про те, що головний бухгалтер за своїм посадовим становищем зобов'язаний перевірити бухгалтерську документацію, яка при його вступі на посаду залишалася після головного бухгалтера — попередника. Звісно, новому бухгалтеру (чи керівнику) не потрібно відразу після вступу на посаду перевіряти весь попередній облік та діяльність підприємства. Але все-таки з часом нова посадова особа, найімовірніше, виявить триваюче порушення та відповідно має його припинити. Та от якщо через невиконання своїх обов'язків новою посадовою особою було пропущено порушення законодавства, то до такого посадовця підприємства цілком може бути застосовано адмінсанкцію. А от за разові правопорушення, вчинені попередниками, нові посадові особи відповідальності не несуть, адже тут немає їхньої особистої вини. Докладніше читайте тут>>
У коментованому листі ДФСУ, щоправда, зауважила, що лист №3125/5/26-2119 не є нормативно-правовим актом, носить лише рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер.
Від редакції: при передачі справ оформлюється акт приймання-передачі за вільною формою, в якому за підписами попереднього головного бухгалтера та його наступника (а за потреби, наприклад, у разі відмови від підписання або виникнення суперечок між сторонами - директора або незалежного експерта) відображається перелік переданих документів, стан обліку на підприємстві або навіть висновок про проведену перевірку. Більше про те, як новому головному бухгалтеру правильно прийняти справи (документи) від старого головного бухгалтера, який звільняється - читайте у консультації>>