Відповідно до пп. «є» п. 176.1 ст. 176 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI платники ПДФО зобов’язані подавати податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників цього податку, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, для платника податку — фізособи, який отримує дохід від двох та більше податкових агентів, насамперед потрібно визначити необхідність подання декларації податку на доходи за звітний рік. З цією метою слід визначити загальний оподатковуваний дохід за кожен місяць звітного року, в якому отримувалися доходи від різних податкових агентів, шляхом додавання отриманого доходу від податкових агентів за кожен окремо взятий календарний місяць. Якщо загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, платник податку зобов’язаний подати декларацію з ПДФО за результатами звітного податкового року. Інформацію щодо сум нарахованого доходу, застосованих податкових пільг, утриманого єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) та утриманого ПДФО платник податку отримує у вигляді довідки від роботодавців — податкових агентів. Відповідно до абзацу третього п. 167.1 ст. 167 ПКУ платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з пп. «є» п. 176.1 ст. 176 ПКУ, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування. Загальна сума річного оподатковуваного доходу визначається шляхом арифметичної суми місячних доходів, які виплачувалися (надавалися) у звітному році платнику податку згідно з абз. 1 пп. 167.1 статті 167 ПКУ, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
Перерахунок з метою застосування підвищеної ставки податку 17%, здійснюється таким чином:
— для визначення суми доходу, яка підлягає оподаткування за ставкою 17%, сума загального річного доходу зменшується на добуток десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року та кількості місяців, у яких нараховувався дохід;
— визначається річна сума ЄСВ для доходу, що не перевищує добутку десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, та кількості місяців, у яких нараховувався дохід;
— визначається сума ЄСВ, на яку слід зменшити дохід, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат, для визначення бази обкладення ПДФО за ставкою 17% шляхом зменшення річної суми ЄСВ на суму ЄСВ з доходу до десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;
— визначається база оподаткування за ставкою 17%, для чого дохід, який оподатковується за ставкою 17%, зменшується на відповідну суму ЄСВ;
— визначається сума податку за ставками 15% та 17% з відповідної бази оподаткування;
— порівнюється розрахункова річна сума податку зі сумою податку, фактично утриманою за рік, у разі перевищення річної розрахункової суми податку над фактично утриманим податком за рік платник відображає у декларації суму податкового зобов’язання з ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, та самостійно сплачує податок.