Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України від 6 червня 1995 року №213/95-ВР зі змінами і доповненнями (далі — Водний кодекс), водний об’єкт — це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Згідно зі ст. 5 Водного кодексу до водних об’єктів загальнодержавного значення належать:
1) внутрішні морські води та територіальне море;
2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;
3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;
4) водні об’єкти у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.
До водних об’єктів місцевого значення належать:
1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються у межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення;
2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.
Статтею 325 розділу ХVІ «Збір за спеціальне використання води» ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами та доповненнями передбачено перелік водних об’єктів та відповідні ставки збору за їх користування.
Форму податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар’єрної, шахтної, дренажної води (далі — податкова декларація збору) встановлено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1009, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №25/18763.
Враховуючи вищевикладене, при заповненні колонки 2 «Назви водних об’єктів та показники» податкової декларації збору слід керуватися переліком водних об’єктів, який зазначений у ст. 325 ПКУ.
