Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ), особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Тобто в разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь усіх платників податків, у тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність). При цьому форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджена наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за №46/18784. У разі повернення фізичною особою — підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за ф. №1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
