Відповідно до частини 3 ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Згідно з п. 9 прим. 2 частини 2 розд. VIII ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року №3543-XII ”Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), визначені ст. 4 Закону №2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, передбачених п. 2 ст. 6 Закону №2464, якщо вони не є роботодавцями.
Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу фізичною особою – підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Пункт 9 прим. 2 частини 2 Закону №2464 не скасовує обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону №2464, а надає можливість фізичним особам – підприємцям, які обрали загальну систему оподаткування, призваним на військову службу під час мобілізації або залученим до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, – не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, зазначені обов’язки платники єдиного внеску можуть виконати після їх демобілізації.
Відповідно до п. 3.2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.13 року №454, ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування без використання праці найманих працівників, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, ФОП, яка застосовує загальну систему оподаткування і не є роботодавцем, протягом 10 днів від дня її демобілізації подає до контролюючого органу заяву щодо звільнення від виконання своїх обов’язків та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, подає річний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за себе та сплачується ЄВ (у разі, якщо було отримано дохід (прибуток) від здійснення відповідної діяльності). За невиконання обов’язків платника ЄВ, передбачених п. 2 ст. 6 Закону №2464, така ФОП відповідальності не несе, штрафні та фінансові санкції не застосовуються.