Як ФОП-«загальносистемнику» заповнити та подавати декларацію про доходи за 2018 рік?

Форма та обов’язкові реквізити декларації

За 2018 рік ФОП на загальній системі подають декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Мінфіну №859.

Зверніть увагу! Останні зміни до цієї форми вносились наказом Мінфіну №556 (що зазначено у правому верхньому куті декларації). Отже, за 2018 рік подаємо декларацію в редакції саме цього наказу. 

Декаларація має містити всі обов’язкові реквізити, перераховані у п. 48.3 та 48.4 ПКУ, які обов'язково слід заповнити, інакше податківці можуть не визнати декларацію поданою та застосувати штраф за її неподання:

• тип декларації (звітна, уточнююча, звітна нова);
• звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
• прізвище, ім'я, по батькові  ФОП згідно з реєстраційними документами;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;
• місце проживання  ФОП;
• найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
• дата подання декларації;
• ініціали, прізвище ФОП -  платника податків або уповноваженої особи, якщо декларація подається уповноваженою особою;
• підписи платника податків - фізичної особи або уповноваженої особи, якщо декларація подається уповноваженою особою.

ФОП, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платників податків, мають право  наводити у рядку 3 декларації серію та номер власного паспорту за умови, якщо вони  офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті громадянина України у формі книжечки "Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта" або у паспорті громадянина України у формі картки проставлено слово "Відмова".

Увага! Відсутність або невірне зазначення будь-якого з цих реквізитів може стати підставою для невизнання декларації.

Загальні правила складання декларації

Декларація складається із семи розділів, що подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та двох додатків до декларації (далі - додатки), які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат). 

Додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними, вони заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках. При цьому для підприємця найважливішим є додаток Ф2, у якому він, власне, і розраховує суму ПДФО та ВЗ, які треба сплатити за наслідками його підприємницької діяльності. А ось інший додаток (Ф1) він складає лише в разі  отримання протягом звітного року доходів від операцій з інвестиційними активами. 

Важливо! Фізичні особи-підприємці на загальній системі в річній декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

У декларації та додатках не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень, а показники у розділах II - VII декларації та додатках проставляються у гривнях з копійками.

Строк, спосіб та місце подання декларації

ФОП на загальній системі, який не подавав заяву про припинення реєстрації  у 2018 році, подає декларацію протягом  40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року) – пп. 49.18.5 ПКУ. У 2019 році цей строки припадає на суботу, 9 лютого 2019 р., тому відповідно до п. 49.20 ПКУ строк подання річної декларації переноситься на понеділок 11 лютого 2019 р. Отже, останній день подання декларації за 2018 рік – це 11.02.2019 р.

Важливо! ФОП на загальній системі, стосовно яких протягом 2018 р. було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням,  повинен був подати декларацію протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Наприклад, якщо ФОП подав заяву про припинення 26 листопада 2018 р., його звітний період – з 1 січня 2018 р. по 30 листопада 2018 р., а подати таку декларацію він повинен був до 27 грудня 2018 р. включно (30 к.д. з 27.11.2018 – з дня, коли його реєстрація мала би бути припинена).

Декларація подається до органу ДФС за місцем реєстрації. ФОП - платник податків, який зобов’язаний надавати річну декларацію, але на час подання проживає не за місцем реєстрації, а в іншому місці, має подати декларацію до контролюючого органу за своєю податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Більш докладно про це – тут>> 

Відповідно до п. 49.3 ПКУ декларація подається за вибором ФОП в один із таких способів:

а) особисто ФОП або уповноваженою нею особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення При цьому справжність підпису ФОП на декларації засвідчується нотаріально. Про порядок надсилання декларації поштою ми писали тут>>

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

ФОП може самостійно заповнювати і подавати декларацію або нотаріально уповноважити на це іншу особу відповідно до п. 179.5 ПКУ. Право на таке уповноваження надано нормою пп. 17.1.2 ПКУ. Відповідно до п. 19.2 ПКУ представниками ФОП визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Найчастіше це – нотаріальне посвідчення довіреності.

Заповнення додатка Ф2 до Декларації

Заповнення Декларації ФОП на загальній системі радимо розпочинати з додатка Ф2, дані з якого переносяться до основної частини декларації. 

Розділ І додатка Ф2 «Доходи від провадження господарської діяльності» Декларації заповнюється на основі даних Книги доходів і витрат ФОП на загальній системі. 

Доходи відображаються в розрізі видів економічної діяльності, які здійснював ФОП у звітному році. При цьому у графі 2 розділу І додатку Ф2 зазначається назва виду економічної діяльності, а в графі 3 – її код згідно з КВЕД.

Витрати включаються у розділ І додатка Ф2 Декларації лише за умови їх документального підтвердження:

• вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції. Сюди включаються лише витрати на придбання ТМЦ, що були оплачені, і лише ті, які були реалізовані/використані у звітному році. Докладно  про це ми писали тут;
• витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату. Документальне підтвердження – табель обліку робочого часу та інші документи з обліку виробітку (акти, наряди тощо), розрахункові та платіжні відомості, документи, що підтверджують сплату ПДФО, військового збору та ЄСВ, нарахованого на суми зарплати;
• інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг – враховується лише документально підтверджена оплата таких витрат;
• амортизаційні відрахування, розрахунок яких наводиться у розділі ІІ додатка Ф2.

Додатково щодо визначення витрат у підприємця радимо прочитати роз’яснення податківців тут>>

У графі 9 розділу І додатка Ф2 визначається сума чистого оподаткованого доходу підприємця. Він розраховується як різниця між доходами та витратами звітного року. 

Увага, збиток! Якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток (тобто, витрати більші за доходи), то таке відємне значення не декларується. Якщо декларація подаватиметься в паперовому вигляді, графа 9 розділу І додатка Ф2 в такому випадку прокреслюється.  

Відсутність декларування відємного значення об’єкту оподаткування має і ще один наслідок: на відміну від юросіб на загальній системі оподаткування, фізособа – підприємець не має права переносити свої збитки на наступний рік і зменшувати таким чином об’єкт оподаткування наступного року. 

Розділ ІІ додатка Ф2 «Інформація щодо нарахованої амортизації» заповнюється в розрізі окремих об основних засобів, за якими ФОП нараховує амортизацію. Нагадаємо, що правила нарахування амортизації для ФОП встановлені пп. 177.4.6 – 177.4.9 ПКУ. Амортизація у ФОП нараховується лише прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. Відповідно, у розіділі ІІ додатка Ф2 наводиться така інформація:

• вартість об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів – судячи за назвою графи 2 розділу ІІ – ця вартість наводиться в розрізі груп об’єктів, а не пооб’єктно, на початок та на кінець звітного року;
• розрахована сума амортизаційних відрахувань за звітний (податковий) період відповідно до пп.  177.4.9 ПКУ. Очевидно, що ця сума повинна дорівнювати різниці між вартістю об'єкта основних засобів та/або нематеріальних активів на початок та на кінець року.

Розділ ІІІ «Податкові зобов'язання з ПДФО/військового збору» містить розрахунок ПДФО та військового збору.

Розраховуємо ПДФО:

• спочатку визначається сума ПДФО, що належить до сплати за результатами господарської діяльності у звітному році (рядок 1.1);
• далі враховуються авансові платежі, зроблені протягом року (рядок 1.3);
• на основі цих даних з'ясовується, чи виникла переплата, і якщо так, заповнюється рядок 1.4 та ПДФО не сплачується;  (рядок 1.4);
• якщо авансових внесків було сплачено менше, ніж нараховано ПДФО, різниця між нарахованою (рядок 1.1) та сплаченою сумою (рядок 1.3) ставиться у рядок 1.5 та сплачується до бюджету. На нашу думку, у порядку розрахунку рядка 1.5, що наведений у назві цього рядка, допущено технічну помилку і замість «рядок 1.1 - рядок 1.2» там слід читати «рядок 1.1 - рядок 1.3».

Рядок 1.2 заповнюється тими ФОП, що припинили господарську діяльність та подають ліквідаційну Декларацію.

Значення рядка 1.5 переноситься до графи 6 рядка 10.7 Декларації.

Розрахунок військового збору максимально простий: треба взяти показник графи 9 рядка "УСЬОГО" розділу І додатку Ф2 та помножити на ставку збору (1,5 %). Ця цифра йде у рядок 2.1. У назві цього рядка теж не обійшлося без технічних помилок – він називається «розрахована сума податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за результатами звітного (податкового) року, що підлягає сплаті до бюджету», хоча в ньому розраховується військовий збір, а не ПДФО, судячи зі ставки 1.5%, яка вказана у порядку розрахунку цього рядка.  

 У річній декларації ФОП, який не подавав заяву про припинення, рядок 2.2 не заповнюється, а показник рядка 2.1 просто переноситься до рядка 2.3, а звідти - до графи 7 рядка 10.7 Декларації.

Увага! Розділи ІV та V додатку Ф2  ФОП на загальній системі не заповнює – вони призначені для фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Заповнення основної частини декларації

У річній податковій декларації ФОП зобов’язаний відобразити разом із підприємницькими доходами також інші свої доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (якщо такі доходи є). Це прямо зазначено в п. 177.11 ПКУ. Крім того, у Декларації наводяться і відомості про рухоме та нерухоме майно, що належить фізособі – декларанту.

Також у декларації зазначаються доходи, отримані у звітному році в період перебування на єдиному податку (якщо протягом року підприємець перейшов на загальну систему оподаткування). Про це читайте тут>>

У розділі ІІ основної частини Декларації ФОП повинен вказати всі доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема:

• дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховані (виплачені, надані) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. З метою заповнення декларації ФОП може отримати довідки від всіх роботодавців та замовників, що виплачували йому вказані доходи. Довідку про доходи можна також отримати від ДФС в електронній формі – див. тут;
• доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна;
• дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). У разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду).
• інвестиційний прибуток (у разі отримання такого прибутку подається додаток Ф1)
• вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна
• доходи, отримані з джерел за межами України, вони  перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
• чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (додаток Ф2). Зокрема, цей дохід відображається у рядку 10.7, а сума ПДФО та військового збору – у графах 6 та 7 цього рядка. Як сформувати ці цифри, ми докладно розглянули вище.
• інші  доходи, у тому числі у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)).

Документального підтвердження доходів під час подання декларації  Інструкція №859 не вимагає, проте воно може знадобитися під час податкової перевірки ФОП.

У відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер:

1 – земельні ділянки;

2 – житлові будинки;

3 – квартири;

4 – садові (дачні) будинки;

5 – гаражі;

6 – водойми;

7 – автомобілі легкові;

8 – автомобілі вантажні (спеціальні);

9 – водні транспортні засоби;

10 – повітряні судна;

11 – мотоцикли (мопеди);

12 – інше нерухоме (рухоме) майно.

Кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графах:

     2 – номера категорії об’єктів;

     3 – місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

     4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

     5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);

     6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

     7 – відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (вказуються позначкою «х»).

Зверніть увагу! В декларації треба показати і неоподатковані ПДФО доходи. Для цього призначений розділ ІІІ декларації. 

В ньому відображають: 

• доходи, отримані від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) року
• доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого та/або нерухомого майна (звісно, ті, які не оподатковуються ПДФО згідно із ПКУ)
• інші доходи, що не підлягають оподаткуванню. 

Увага! У рядку 11.1 розділу ІІІ декларації сума доходу проставляється довідково і не звільняє платника єдиного податку від обов’язку подання декларації платника такого податку.

Якщо підприємець є одночасно найманим працівником (перебуває у трудових відносинах) та претендує на податкову знижку, в такій декларації він заповнює і розділ V. Це обумовлено тим, що декларацію про майновий стан та доходи за певний звітний період фізособа (зокрема, і та, що має статус підприємця) подає лише одну. А отже, в ній слід зазначити всі відомості, які така фізособа зобов’язана або має право задекларувати. 

Якщо права на податкову знижку немає або підприємець не бажає нею скористуватися, цей розділ декларації він не заповнює. 

Далі, у розділі VI підприємець визначає суми ПДФО та ВЗ до сплати. Його заповнення дуже просте.

Щодо ПДФО:

• у рядку 18 наводиться загальна сума ПДФО, обрахована за значеннями, наведеними графі 6 рядка 10
• у рядку 22.1 зазначається сума ПДФО до сплати. Вона визначається як значення рядка 18, зменшене на певні суми ПДФО (суму ПДФО, яка підлягає поверненню за податковою знижкою або через невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, а також суму ПДФО, сплачену за кордоном). Якщо таких випадків зменшень немає, то значення рядка 22.1 дорівнюватиме значенню рядка 18.

Щодо ВЗ:

• у рядку 23.1 наводиться загальне значення суми ВЗ, обрахована за значеннями, наведеними графи 7 рядка 10.     

Сплачуємо ПДФО та ВЗ за декларацією

Граничний строк сплати задекларованих зобов’язань з ПДФО і ВЗ за підсумками 2018 року — 19.02.2019 р. відповідно до п. 57.1 ПКУ. Звісно, сплачувати таке грошове зобов’язання заздалегідь законом не заборонено.

Якщо ж за підсумками року утворилася переплата, її можна або зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО і ВЗ (без подання заяви) або повернути на поточний рахунок підприємця (на підставі заяви).

Відповідальність за неподання

Те, що буде підприємцю, якщо він цю декларацію не подасть або подасть із запізненням, визначено п. 120.1 ПКУ:

• накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання;
• ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Але, є випадок, коли ці штрафи не застосовуються. 

Нагадаємо, що у п. 49.2 ПКУ визначено обов’язок подавати декларацію лише у випадку, якщо у звітному періоді виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню. 

У декларації про майновий стан та доходи підприємця декларуванню підлягають не лише підприємницькі, а й інші отримані доходи (зокрема, і неоподатковані).  Отже, скористатися нагодою не подавати декларацію без сплати штрафу можуть лише ті підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримували будь-яких доходів протягом року і декларація у яких дійсно буде пуста. 

Про те, що пуста Декларація не подається, зазначають і податківці у "ЗІР", в підкатегорії 104.09.

У разі, якщо протягом звітного періоду ФОП на загальній системі оподаткування діяльність не вела і дохід від підприємницької діяльності не отримувала та не отримувала доходи від провадження господарської діяльності за спрощеною системою оподаткування протягом звітного (податкового) року, не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то вона не має обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї.