Про те, що звітуючи за 2018 рік, варто подавати вже нову форму декларації, ми писали тут. До речі, оновлену версію декларації включено до Реєстру форм електронних документів (файли J0100117 – для «квартальників», J0108104 – для «річників»). Про це ми писали тут.
Тож надамо відповідь на питання, яке хвилює багатьох.
Чи буде штраф, якщо подати звітність із податку на прибуток за старою формою?
Вважаємо, що саме штрафу у розмірі 170 грн як за неподання звітності згідно з п. 120.1 ПКУ не може бути накладено, адже фактично за нормами ПКУ нова форма декларації має запрацювати лише при звітуванні за І квартал 2019 року та за 2019 рік.
Головне, аби у старій формі декларації були враховані усі нові та підкориговані податкові різниці, які вже почали діяти з 01.01.2018 року, аби сума податку на прибуток була визначена правильно.
Й ще одне: річну декларацію платники податку на прибуток, незалежно від того, звітують вони раз на рік чи подавали декларації щокварталу, подають упродовж 60 днів за звітним роком (пп. 49.18.6 та п. 49.19 ПКУ). Тож граничний строк подання декларації з податку на прибуток за 2018 рік – 01.03.2019 р.
Про новації цієї форми податківці розповідали у листі від 04.01.2019 р. №357/7/99-99-15-02-01-17. Загалом розділи декларації з прибутку залишилися незмінними. А от додатки ЗП та ПН зазнали змін. Крім того, у новій редакції викладено Додаток РІ.
Декларація адаптована для «єдинників»
Так-так, ми не помилися у назві підзаголовку. Адже згідно з п. 297.5 ПКУ, платник ЄП (чи то юрособа, чи фізособа), який здійснює будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, має нарахувати та сплатити податок з доходів нерезидента згідно з нормами р. ІІІ ПКУ та відповідно подати декларацію з податку на прибуток та додаток ПН до неї. Про це ми зазначали тут.
Для цього, по-перше, для платників ЄП передбачили окрему позицію «платника єдиного податку» у полі 9 «Податкова декларація платника податку на прибуток підприємств:» вступної частини декларації. Тож при поданні декларації з податку на прибуток тепер можна зазначати, що її подає саме «єдинник».
По-друге, у самій декларації та у всіх додатках до неї реквізит «Код за ЄДРПОУ» замінено на «Податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта». Тепер тут зазначають або код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер, присвоєний ДФС, або ідентифікаційний код фізособи, або паспортні дані, якщо фізособа не має коду з релігійних переконань. Адже сплачувати податок на репатріацію можуть й ФОП (як «єдинники», так і ФОП на загальній системі оподаткування).
Додаток АМ
Тут косметична правка – в графах 3-5 рядків А1, А10, А11 і А13 наразі зазначається позначка «Х», тобто ці графи не заповнюються. Раніше ми також радили (тут й тут) не заповнювати ці графи, адже податкову амортизацію не нараховують за земельними ділянками, бібліотечними фондами, МНМА та природними ресурсами. А отже, різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.
Щоправда, у зв’язку з недосконалістю додатка АМ радили разом із податковою декларацією подавати доповнення із поясненням щодо не заповнення додатку АМ на підставі ст. 46 ПКУ. Тепер цього робити однозначно не потрібно.
Додаток ПН
У зв’язку із тим, що до норми пп. 141.4.10 ПКУ Законом №2146 були внесені зміни (додано, що не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються Мінфіном), показник рядка 22 таблиці 1 додатка ПН поширено на інші доходи за державними цінними паперами.
Тож тут мають зазначатися всі доходи нерезидента, перераховані у пп. 141.4.10 ПКУ, включаючи й доходи за державними цінними паперами, що виплачуються Мінфіном.
Усе про бланки і звітність –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Друга зміна у Додатку ПН також спровокована внесеними змінами у п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Законом №2245.
З 01.01.2018 року звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають лише умові, прописаній у пп. «б» пп. 141.4.11 ПКУ, а саме: кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту.
Другу умову, яка прописана у пп. «в» пп. 141.4.11 ПКУ* було виключено. Тож згадку про цю норму прибрали й з рядка 25 таблиці 1 додатка ПН.
* Нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів уключені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.
Додаток ЗП
У додатку ЗП визначаємо суму, на яку можна зменшити податок на прибуток, нарахований за звітний період. Із 2018 року таких зменшуючих показників – три:
- закордонні податки (пп. 141.4.9 ПКУ, ряд. 16.1 додатка ЗП);
- авансові внески з дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ, ряд. 16.2 – 16.4.2 додатка ЗП);
- акцизний податок, сплачений за важкими дистилятами (газойлем), що класифікуються в товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, використаними платником на дизельних локомотивах і самоскидах вантажопідйомністю понад 75 т (п. 15. підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ – додано новий ряд. 16.5).
Крім цього, відтепер формулювання ряд. 16.3 чітко вимагає від платників податку на прибуток – квартальників показувати у ньому невраховані аванси саме за минулий рік. В оману вводило зазначення у цьому рядку фрази «за попередній звітний період», а у них то він квартальний.
Втім податківці у листі ДФСУ від 11.10.2016 р. №33190/7/99-99-15-02-01-17 та у підкатегорії 102.23.02 ресурсу «ЗІР» зазначали, що у ряд. 16.3 переходить значення з ряд. 16.4.2 додатка ЗП до декларації за минулий рік. Тож протягом усього року у платників податку на прибуток – квартальників значення ряд. 16.3 у «квартальних» додатках ЗП має бути однакове.
Додаток РІ
Тут зустрічайте нову редакцію Додатку, оскільки з 01.01.2018 р. були додані нові різниці та підкориговано «старі» різниці, про які ми говорили тут.
Розглянемо зміни:
1. У новому ряд. 3.2.3 (колишній ряд. 3.2.2.1) у «зменшуючій» різниці бухгалтерського фінрезультату слід відображати суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств і юросіб-платників єдиного податку незалежно від групи (а не тільки платників єдиного податку 4 групи, як зазначено у ряд. 3.2.2.1). Адже відповідні зміни у пп. 140.4.1 ПКУ запрацювали із 2018 року.
2. Йдучи від протилежного – коригування норми пп. 57.1-1.2 ПКУ про те, що з 2018 року юрособам – платникам єдиного податку більше не потрібно сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів своїм засновникам з числа юридичних осіб. Відповідно у новому ряд. 3.2.3.1 (колишній ряд. 3.2.3) прибрано згадку про платників єдиного податку, тож у ряд. 3.2.3.1 не відображається «зменшуюча» різниця на суму дивідендів від «єдинників», адже її просто вже немає.
3. «Збільшуюча» різниця фінрезультату, яка випливає із норми пп. 140.5.4 ПКУ й стосується придбання у нерезидентів, відтепер розподіляється на три рядки замість одного (колишній рядок 3.1.7):
- у новому ряд. 3.1.6.1 вказується сума 30% вартості товарів/необоротних активів/робіт, послуг, придбаних у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), які зареєстровані у з «низькоподаткових» країн;
- у новому ряд. 3.1.6.2 зазначається 30% вартості товарів/необоротних активів/робіт, послуг, придбаних в «інших» нерезидентів певної організаційно-правової форми**;
- в оновленому ряд. 3.1.7 тепер відображається різниця між вартістю придбання та вартістю, визначеною за принципом «витягнутої руки».
** Нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
4. У новому ряд. 3.1.10.1 вказується нова «збільшуюча» різниця фінрезультату за путівками. Така різниця передбачена пп. 140.5.10 ПКУ. Нагадаємо, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
5. У новому ряд. 3.1.14 слід зазначити суму благодійності (кошти або вартість товарів/робіт/послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року «спортивним» неприбутковим організаціям, що перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.14 ПКУ). Така різниця йде на збільшення фінрезультату.
6. Також додано рядки для фіксації нових різниць кінематографістами (ряд. 3.1.13 та 3.2.5), банками та фінустановами (ряд. 4.1.18, 4.1.19 та ряд. 4.2.17 – 4.2.19), за операціями від реалізації газу вугільних родовищ (ряд. 4.1.18 та 4.2.17).
***
Читайте також: