Подання фінансової звітності за 9 місяців 2019 року: кого це стосується?

Спочатку про головне: останній день подання управлінням статистики квартальної фінансової звітності за 9 місяців 2019 року – це 25 жовтня 2019 року (тобто п’ятниця цього тижня).

Тому, якщо ви ще не вирішили, звітувати чи ні, у вас  є ще два дні. І варто прочитати цю статтю. 

Хто звітує раз на рік?

Нагадуємо, що з 24 липня 2019 року діють зміни до Порядку подання фінансової звітності. За ними підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до мікропідприємств, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ) та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Це означає, що вищевказані особи складають річну фінзвітність, відповідно квартальну фінзвітність вони не подають. Та при цьому слід уточнити, кому не подають. Адже таке правило виглядає надто загально.

Наприклад, користувачем фінзвітності є ДПС. І строки подання їй фінзвітності прив’язані до подання підприємством декларації з податку на прибуток. Якщо така декларація подається щоквартально, то до неї (спеціально для податківців) доведеться складати і квартальну фінзвітність. Про обов’язок подання фінзвітності разом з податковою декларацією ми писали тут та тут.

Тобто на практиці можливість подання фінзвітності раз на рік стосується її подання управлінням статистики.

Хто ж потрапив до лав щасливців?

Мікропідприємства. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів – до 350 тисяч євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро;
• середня кількість працівників – до 10 осіб.

При цьому гривневий еквівалент 700 тисяч євро за середньорічним курсом євро на 31.12.2018 р. становить 22,5 млн грн.

Тому є нюанс: якщо підприємство має дохід за 2018 рік понад 20 млн, але менше 22,5 млн грн, то в управління статистики воно звітує раз на рік (за умови, що відповідає ще хоча б одному з наведених критеріїв). А ось в ДПС доведеться подавати фінзвітність щоквартально, в строки подання декларації з податку на прибуток.

Що стосується тих мікропідприємств, хто не перевищив річний дохід 20 млн грн, то вони подають річну декларацію з податку на прибуток та річну фінансову звітність мікропідприємства.

Непідприємницькі товариства. Визначення цьому терміну є в ст. 85 ЦКУ. Це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Тобто прикладом такої юрсоби є товариство-неприбуткова організація в її значенні, встановленому ПКУ.  

Підприємства, які ведуть спрощений облік відповідно до податкового законодавства. До таких на сьогодні належать юрособи – платники єдиного податку (п. 291.2 ПКУ). 

Якщо підприємство має дохід за 2018 рік понад 20 млн, але менше 22,5 млн грн, то в управління статистики воно звітує раз на рік (за умови, що відповідає ще хоча б одному з наведених критеріїв). А ось в ДПС доведеться подавати фінзвітність щоквартально

Хто подає квартальну фінзвітність за 9 місяців 2019 року?

Тих, хто звітує управлінням статистики раз на рік, ми зазначили вище. А що ж решта?

Що стосується всіх інших суб’єктів (до яких тепер потрапили малі підприємства та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності), то всі вони зобов’язані подавати Держстату фінансову звітність з урахуванням квартального звітного періоду. Ми писали про це тут.

Оскільки зміни набрали чинності у липні 2019 року, вони діють вже зі звітного періоду за 9 місяців 2019 року. І при цьому не менш важливо визначитись, за якою формою тепер звітувати.

Хто за якою формою звітує?

Згідно з оновленою редакцією П(С)БО 25, ті, хто звітує до управлінь статистики раз на рік, тобто мікропідприємства, неприбутківці та єдинники, мають складати фінансову звітність мікропідприємства.

Фінансову звітність малого підприємства мають складати:

• малі підприємства;
• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Нагадаємо, що малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

• балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;
• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;
• середня кількість працівників – до 50 осіб.

Решта ж юросіб складають фінзвітність за формами, затвердженими НП(С)БО 1.

Зміни до форми фінансової звітності малих підприємств

Малим підприємствам та представництвам іноземних суб'єктів господарської діяльності слід врахувати і зміни до форми фінансового звіту щодо нематеріальних активів.

А саме у фінансову звітність малого підприємства додано окремі рядки для нематеріальних активів:

• нематеріальні активи – 1000;
• первісна вартість – 1001;
• накопичена амортизація – 1002.

Це означає, що малим підприємствам слід виділити вартість та накопичену амортизацію нематеріальних активів з таких рядків фінзвіту на початок 2019 року:

• основні засоби – 1010;
• первісна вартість – 1011;
• знос – 1012.

Зробити це можна за даними бухобліку на рахунках та субрахунках: 10, 11, 12, 131, 132, 133. Інформація з рахунків 12 та 133 наводиться в нових рядках 1001 та 1002 відповідно, а у «старих» рядках 1011 та 1012 наводяться лише залишки за рахунками 10, 11 та 131, 132.

Часто трапляються випадки, коли підприємство неправильно визначило форму фінансової звітності, яку воно повинно подавати.

Податківці вважають, що подання фінзвітності за неналежною формою – це адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186-3 КУпАП (див. тут та тут).

А тут ми проаналізували, чи дійсно це так, і дійшли таких висновків:

• органи статистики можуть накласти адмінштраф згідно з ч. 1 ст. 186-3 КУпАП (штраф у розмірі від 10 до 15 НМДГ – від 170 до 255 грн) за подання фінзвітності не в повному обсязі (лист Держкомстату від 01.11.2001 р. №16-1-67). Це справедливо тоді, коли СГ подав фінзвітність в меншому обсязі, ніж потрібно, наприклад, подав форми №1-мс та №2-мс замість форм №1-м та №2-м, або форми №1-м та №2-м замість повних форм №1 та №2;
• нормою ч. 1 ст. 186-3 КУпАП цей же штраф передбачено й за подання фінзвітності просто не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, без прив’язки до того, чи достаньо повний обсяг такої фінзвітності, чи ні. Що до такої документації належить, зазначено у в ч. 5 ст. 8 Закону №2614 «Про державну статистику». Зокрема, до до неї належить звітність, форми та інструкції заповнення якої затверджені Держкомстатом. Фінзвітність затверджено Мінфіном, тож за подання фінзвітності у повному обсязі, але не за тією формою, адмінштраф не повинен застосовуватися.
• Штраф, передбачений ч. 1 ст. 164-2 КпАП за неподання фінзвітності застосовується виключно до підприємств, пов’язаних з бюджетними коштами, адже його можуть накласти лише органи Держаудитслужби (ст. 234-1 КпАП). А вони мають право складати протоколи про адмінправопорушення тільки стосовно підконтрольних установ і суб’єктів господарювання.

А тепер розглянемо поширені ситуації, що трапляються при поданні фінансової звітності.

1. Мікропідприємство звітувало за формою 1-мс, 2-мс, але за квартальним звітним періодом, тобто подало фінансову звітність до органів статистики за 9 місяців 2019 року. Тут має місце надлишкова повнота подання фінансової звітності – частіше, ніж це вимагається, тож негативних наслідків не буде.
2. Мікропідприємство звітувало за формою 1-м, 2-м, за квартальним звітним періодом, тобто щоквартально подавало форму фінзвітності, яка є більшою за обсягом, ніж потрібно, до того ж і частіше, ніж потрібно. Ця ситуація теж не спричиняє негативних наслідків.
3. Мікропідприємство звітувало за формою 1-мс, 2-мс або за формою 1-м, 2-м, за квартальним звітним періодом за півріччя 2019 року. Підприємство не було зобов’язане подавати цю звітність, також воно може не подавати і фінзвітність за 9 місяців 2019 року, і звітувати за формою 1-мс, 2-мс вже за рік.
4. Мікропідприємства, які одночасно є великодохідниками (тобто мають річний дохід за попередній звітний рік від 20 до 22,5 млн грн), повинні подавати фінзвітність податківцям за формою 1-мс, 2-мс щоквартально разом з декларацією з податку на прибуток. Саме тому у програмному забезпеченні з подання звітності передбачений квартальний звітний період для форм 1-мс, 2-мс.
5. Підприємство не належить до мікропідприємств, тому що належить до малих, але не подавало квартальну звітність за квартал та півріччя 2019 року і не подасть фінзвітність за 9 місяців 2019 року. Ось тут вже буде адмінправопорушення, передбачене з ч. 1 ст. 186-3 КУпАП – подання звітності не в повному обсязі. Тому в даному випадку слід подати фінзвітність за 9 місяців за формою 1-м, 2-м, щоб уникнути зайвих адмінсанкцій.

І наостанок нагадаємо, що фінансова звітність подається у «Єдине вікно», з якого вона одночасно потрапляє як до органів статистики, так і до податкових органів. Тому квартальну фінансову звітність мікропідриємств-великодохідників за формами 1-мс, 2-мс отримають не тільки податківці, а також і органи статистики. До речі, Податківці оприлюднили доповнення до програмного забезпечення «Єдиного вікна».