Мінфін наказом від 04.06.2021 р. №317 вніс зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Коротко про це ми писали тут. З 17 серпня ця форма набрала чинності!
Відповідно до п. 46.6 ПКУ оновлені форми податкової звітності повинні застосовуватися для звітування за період, наступний за періодом їхнього офіційного опублікування. Оскільки наказ було затверджено та опубліковано у серпні 2021 року, то вперше за оновленою формою декларації з податку на прибуток слід буде звітувати за ІV квартал 2021 року.
Але це за законом, а ДПС свою думку щодо першого застосування цієї форми ще не наводила. А ні для кого не таємниця, що якщо зміни, внесені до декларації, є дуже важливими та податківці бажають почати їх застосовувати вже зараз, то вони всупереч закону пришвидшують застосування нової форми звіту. Тож чекаємо на їхнє роз’яснення. А поки що розглянемо, які ж зміни були внесені.
Зміни у додатку РІ
У додатку РІ додано кілька нових рядків щодо різниць, на які збільшується та зменшується фінрезультат до оподаткування, та виключено один вже неактуальний показник.
Зміни у рядках щодо різниць, на які збільшується фінрезультат:
- виключено рядок 3.1.14 щодо витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (при цьому сам пп. 140.5.15 ПКУ, яким встановлювалася ця різниця, не актуальний ще з 01.01.2021 р.);
- в рядок 3.1.14 додано нову різницю щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (через підпункт 140.5.16 ПКУ, який діє з 23.12.2020 р.).
Додано рядки щодо різниць, на які зменшується фінрезультат:
- у рядку 3.2.6 відображатиметься сума бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (через пп. 140.4.8 ПКУ, що діє з 23.12.2020 р.);
- у рядку 4.2.22 відображатиметься сума отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, який діє з 10.12.2020 р.);
- у рядку 4.2.23 відображатимемо суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, який діє з 10.12.2020 р.).
Як бачимо, дві нові різниці (одна на збільшення, друга на зменшення фінрезультату) будуть застосовувати лише ті, хто отримував гранти від бюджету. При цьому ці різниці спрямовані на те, щоб анулювати вплив доходів та витрат, визнаних за рахунок таких грантів, на об’єкт оподаткування (на суму визнаних в бухобліку витрат ФР збільшується, а на суму визнаних доходів – зменшується).
Наступну різницю будуть застосовувати лише ті, хто отримував одноразову бюджетну компенсацію під час карантину. Нагадаємо, що згаданий Закон ми розглядали ще на стадії законопроєкту тут. І юрособам з нього перепадала одноразова компенсація в розмірі середнього значення сплачених сум ЄСВ за десять місяців, що передували набранню чинності цим Законом. Якщо ви цю допомогу отримали та включили її до доходу, завдяки внесеній зміні, ви зможете показати в декларації зменшення ФР на суму такого доходу.
Щодо останньої зміни, то вона стосується одноразової «акції» зі списання штрафів та пені, яке проводилося державою.
Нагадаємо, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Втім, така «акція» не стосувалася:
- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним пп. 14.1.24 ПКУ;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Але було списання, яке стосувалося всіх: податківці мали провести списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
У бухгалтерському обліку, очевидно, що сума списаного податкового боргу, штрафу та пені потрапляла до доходу платника податків. А в податковому обліку вплив такого доходу на ФР анулювався за рахунок його збільшення. І ось це збільшення треба відображати у новому рядку 4.2.23 додатку РІ.
Зміни у додатку АМ
Додаток АМ після рядка за кодом А17 доповнено новим рядком КП такого змісту «Капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (пп. 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)».
Нагадаємо, що з 23.05.2020 р. для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п. 140.2 ПКУ, платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.
Але, на нашу думку, врахування цих процентів для цілей п. 140.2 ПКУ та факт заповнення цього рядка КП додатку АМ не змінює первісну вартість необоротних активів. Тобто вона залишається з урахуванням капіталізованих процентів. І цей окремий облік не впливає на суму амортизації необоротних активів, розрахованої для цілей податкового обліку.
Зміни у додатку ПН
У додаток ПН були внесені зміни щодо можливості відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу з джерелом походження з України у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.
А саме до відмітки про відсутність статусу юридичної особи додано нові позиції:
- повне найменування нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу (виноска 4);
- місцезнаходження нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу (виноска 4);
- код нерезидента в країні резиденції (виноска 3);
- назва країни резиденції нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу (виноска 1);
- код країни резиденції (виноска 1);
- відмітка про наявність офшорного статусу (виноска 2);
- відмітка про відсутність статусу юридичної особи (виноска 3).
У нових виносках 3 і 4 дано пояснення, коли заповнювати ці відмітки:
- виноска 3: відповідна інформація зазначається, якщо нерезидент є утворенням без статусу юридичної особи відповідно до законодавства іноземної держави (території). Інформація зазначається на підставі контракту/договору, реєстраційних даних нерезидента тощо;
- виноска 4: зазначаються дані про нерезидента, який є бенефіціаром (фактичним) отримувачем (власником) доходу з джерелом походження з України, у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу. На цю тему ми писали в цій аналітиці.
Новий рядок у декларації
Саму декларацію було доповнено новим рядком 7.1 – для відображення інформації про постійне представництво, через яке нерезидент здійснює діяльність в Україні.
У разі здійснення нерезидентом діяльності на території України через постійне представництво в такому рядку зазначається код ЄДРПОУ такого постійного представництва. А якщо нерезидентом здійснюється діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, в цьому рядку зазначається ідентифікатор об'єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об'єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ПКУ.
Очевидно, що ця зміна стосується лише постійних представництв нерезидентів, всі інші платники цей рядок заповнювати не будуть.
***
UPD_21/09/2021
Зауважимо, що оновлену форму декларації слід буде подавати за результатами 4 кварталу 2021 року. На цьому наголосили податківці у своєму роз'ясненні.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!