Перше звітування суб’єктів первинного фінмоніторингу за 2023 рік: поради Мінфіну

Нагадаємо, що у п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361 наведено перелік осіб, які належать до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім фізосіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), зокрема,

• суб’єкти аудиторської діяльності; 
• бухгалтери; 
• суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; 
• суб’єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном; 
• суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; 
• суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри; 
• суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності, 

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону № 361 державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – запобігання та протидія) здійснює щодо зазначених вище суб’єктів первинного фінансового моніторингу саме Мінфін.

Порядок формування та оприлюднення комплексної адміністративної звітності у сфері запобігання та протидії був визначений Постановою КМУ від 05.08.2020 № 692. Ним саме на Мінфін покладено обов’язок затвердити відповідний Звіт для СПФМ. 

І за 2023 рік згадані фізособи мають подати Звіт щодо відносин з клієнтами за встановленою Наказом № 422 формою безпосередньо до Мінфіну.

Увага! Оскільки такий Звіт подається не пізніше 11 січня року, наступного за звітним, а сам Наказ Мінфіну № 422, яким затверджено форму Звіту, набрав чинності лише 19.01.2022, його подання за 2022 рік не вимагалося. Тому ті, хто не подавав Звіт за 2022 рік, не несуть за таке неподання жодної відповідальності. А от за 2023 рік звітувати треба обов’язково. 

Мінфін у роз’яснені від 29.12.2023 нагадує про необхідність подання звітності за 2023 рік суб’єктам первинного фінансового моніторингу (СПФМ). Це стосується казино, букмекерів, залів гральних автоматів, онлайн покер-румів, операторів лотерей, аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів, рієлторів, а також торговців творами мистецтва, дорогоцінним камінням і металами.

Для адвокатів відповідні роз’яснення щодо подання звітності розміщено на сайті НААУ за посиланням.

Щодо аудиторів, бухгалтерів та податкових консультантів, про яких ми поговоримо далі, Мінфін наголошує, що інформація у Звіті повинна містити, зокрема, такі показники:

• загальну кількість клієнтів СПФМ (у розрізі рівня ризику ділових відносин, фактів їхньої належності до публічних діячів чи членів сімей таких діячів);
• кількість та загальний обсяг фінансових операцій (послуг), здійснених (наданих) СПФМ;
• загальну кількість та обсяг фінансових операцій, за якими було відмовлено СПФМ.

Роз’яснення щодо заповнення звіту Мінфін надав у листі від 28.12.2023 № 26100-05-10/36962, тому спробуємо з’ясувати, як же варто заповнити Звіт та як виправити помилки у разі їх допущення.

Яку звітність потрібно подати?

Наказом № 422 Мінфін затвердив два документи:

1) форму звітності № 2-фінмон (річна) "Адміністративна звітність Міністерства фінансів України як суб’єкта державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Звіт). 

Цей Звіт № 2-фінмон (річна) вперше подають за 2023 рік. Його необхідно надіслати до Мінфіну до 11 січня 2024 року (п. 4 Інструкції № 422).

2) Інструкцію щодо заповнення та подання форми звітності № 2-фінмон (річна) "Адміністративна звітність Міністерства фінансів України як суб’єкта державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Інструкція № 422).

Як подавати Звіт?

Зауважимо, що Звіт до Мінфіну СПФМ надсилають в електронній формі у вигляді електронних документів у форматі Excel (Word) – на електронну пошту за адресою: infomf@minfin.gov.ua. Втім, актуальну електронну пошту варто перевіряти на офіційному вебсайті Мінфіну. Наразі ми перевірили, і вказана електронна адреса є правильною. 

Водночас у п. 6 розділу І Інструкції № 422 зазначено, що у разі неможливості подання звітності в електронній формі звітність до Мінфіну подається на паперових носіях. 

Увага! Щодо електронної адреси СПФМ (аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів), то Звіт потрібно надсилати з електронної адреси, вказаної під час реєстрації (постановки на облік) у Мінфіні або наявної в ЄДР (для ЮО та ФОПів). Принаймні саме це Мінфін рекомендує у своєму листі від 28.12.2023 № 26100-05-10/36962.

Порядок заповнення Звіту

Звіт за формою № 2-фінмон (річна) складається з трьох розділів:

1. навчальна діяльність у сфері запобігання та протидії;
2. показники діяльності СПФМ у сфері запобігання та протидії;
3. показники діяльності Мінфіну у сфері запобігання та протидії.

Але розділи Звіту, до яких СПФМ не вносять відомості, ними не заповнюються та відповідна інформація не подається (абзац перший підпункту 1 пункту 2 розділу II Інструкції).

Тож оскільки ми говоримо про аудиторів, бухгалтерів та податкових консультантів, то розділи І та ІІІ Звіту вони не заповнюють. Вони заповнюють рядки 1 – 38 розділу II Звіту. За відсутності даних ставиться прочерк.

Важливо! Згідно з пп. 1 п. 2 розділу II Інструкції № 422 заповнений Звіт СПФМ подають до Мінфіну разом із супровідним листом. Для чого? 

За наявності зауважень та/або застережень до показників Звіту така інформація зазначається у супровідному листі. 

Якщо зауважень та/або застережень до показників Звіту немає, то і супровідний лист не складають.

Отже, у рядках, які заповнюють СПФМ, відображаються, зокрема, такі показники з відповідними поясненнями від Мінфіну:

1. загальна кількість клієнтів СПФМ, зокрема клієнтів СПФМ:
   • яким встановлено низький, середній, високий, неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин);
   • стосовно яких СПФМ установлено факт їх належності до національних публічних діячів, до іноземних публічних діячів, до діячів, які виконують публічні функції у міжнародних організаціях;
   • стосовно яких СПФМ установлено факт їх належності до членів сімей національних публічних діячів, іноземних публічних діячів, діячів, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях;
   • стосовно яких СПФМ установлено факт їх належності до осіб, пов’язаних з національними публічними діячами, іноземними публічними діячами, діячами, які виконують публічні функції у міжнародних організаціях;
   • стосовно яких СПФМ установлено факт їх належності до національних публічних діячів із низьким ризиком, із середнім ризиком, із високим ризиком, із неприйнятно високим рівнем ризику;
2. загальна кількість випадків відмови СПФМ від встановлення (підтримання) ділових відносин, від проведення фінансової операції;
3. кількість фінансових операцій (послуг), здійснених (наданих) СПФМ;
4. загальний обсяг (сума) фінансових операцій (послуг), здійснених (наданих) СПФМ;
5. загальний обсяг (сума) фінансових операцій, інформацію про які надіслано до Держфінмоніторингу;
6. загальний обсяг (сума) фінансових операцій, у проведенні яких СПФМ було відмовлено. Зокрема, у проведенні яких СПФМ було відмовлено у зв’язку з:
   • неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта;
   • сумнівом стосовно того, що особа виступає від власного імені;
   • встановленням клієнту неприйнятно високого ризику;
   • ненаданням клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
   • встановленням факту подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману;
   • тим, що вони містять ознаки підозрілої фінансової операції;
   • тим, що вони є підозрілими.

Як виправити помилки у Звіті?

До Звіту, в якому СПФМом виявлено помилки, вносяться виправлення. Виправлений Звіт надсилається в електронній формі адресату, якому він подається, не пізніше наступного дня з дати виявлення помилки. 

Чи повинен СПФМ звітувати, якщо він не реєструвався у Мінфіні?

Нагадаємо, що відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 850 спеціально визначені суб’єкти, які: 

1. є юрособами, стають на облік у регулятора ( у нашому випадку - це Мінфін) протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом);
2. провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи, – стають на облік не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом).

Звісно, ключовим чинником при цьому буде наявність здійсненої фіноперації з клієнтом. Проте не меншу вагу матиме й сам факт встановлення ділових відносин із клієнтом, тобто укладення договору. Якщо ж таких договорів із клієнтами ще немає та немає фінансової операції, взяття на облік не здійснюється і, відповідно, Звіт не подається.

Отже, далеко не всі аудитори, бухгалтери та податкові консультанти мають ставати на облік у Мінфіні та подавати Звіт до 11.01.2024.

Але… Слід звернути увагу на те, що у розділі ІІ Звіту вказується інформація і про те, що СПФМ було відмовлено у встановленні ділових відносин:

• Загальна кількість випадків відмови СПФМ від встановлення (підтримання) ділових відносин, усього, (од.) – рядок 19.
• Загальна кількість випадків відмови від проведення фінансової операції, всього, (од.) – рядок 20. 

Чи потрібно подавати Звіт, якщо у ЮО, ФОПа чи самозайнятої особи (бухгалтера, аудитора, податкового консультанта, які здійснюють діяльність одноособово без реєстрації ЮО) наявні лише випадки відмови у встановленні ділових відносин, наразі відповіді ми не маємо.

І хоча з огляду на приписи ст. 8, 9 Закону № 361 відмова від встановлення ділових відносин клієнтом – це наслідки застосування ризик-орієнтованого підходу при роботі з клієнтом, все ж таки обов’язок реєстрації (постановки на облік) у Мінфіні виникає лише після проведення першої фіноперації (укладення договору). 

Тому, на нашу думку, лише сам факт відмови від укладення договору або проведення фіноперації не тягне за собою обов’язку подавати Звіт та ставати на облік у Мінфіні. Втім, це лише наша позиція – інформації від Мінфіну чи Держфінмоніторингу ми поки що не маємо. 

Що буде за неподання або несвоєчасне подання Звіту? 

Відповідальність за порушення законодавства з фінмоніторингу наведено у ст. 32 Закону № 361. Проте застосовується вона по-різному, «адекватно вчиненому порушенню». Саме тому у роз’ясненні Мінфін лише погрожує її неминучістю, але конкретних цифр не називає.

Справді, який захід впливу обрати, чи надіслати письмове застереження, чи одразу вимагати сплати великого штрафу, вирішуватиме сам Мінфін.

Не останню роль у визначенні ступеня відповідальності відіграватиме те, якщо буде встановлено факт не лише неподання Звіту, а й відсутності первинного фінмоніторингу операцій з клієнтами взагалі. А також якщо стане відомо про допомогу СПФМ клієнтам у відмиванні коштів, легалізації корупційних доходів, фінансуванні тероризму тощо. 

Зокрема, за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – штраф становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 340 000 грн).

За неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – штраф також становить до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

У разі вчинення двох і більше видів порушень розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожен вид порушення.

При цьому для тих СПФМ, про яких ми говорили в цій статі, цей сумарний штраф не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, – 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (27 030 000, 00 грн). 

Отже, підсумуємо, – до 11.01.2024 СПФМ повинні:

• заповнити рядки 1 – 38 розділу II Звіту з показниками за 2023 рік;
• підписати цей електронний документ КЕП, 
• надіслати його разом із також підписаним супровідним листом з електронної адреси, інформація про яку була ними подана до єдиної інформаційної системи Держфінмоніторингу та/або міститься в ЄДР (для ЮО та ФОПів), на електронну адресу Мінфіну infomf@minfin.gov.ua 
• за відсутності КЕП надіслати Звіт та супровідний лист поштою з повідомленням про вручення на поштову адресу Мінфіну.