В нас є окремі рахунки, які присвячені обліку курсових різниць, які фактично формують дохідні та витратні курсові різниці.
Приклад. Візьмемо для прикладу дуже такі простенькі цифри. У нас є 1000 грн у гривневому розрахунку, це є дохідна курсова різниця. І є, наприклад витратна курсова різниця — 1500 грн. Ну, помножте на 6 нуликів і будуть у вас мільйони (ми кажемо зараз про те, як формуються показники) - 20 млн і 150 млн. Що відбувається?
Щоб сформувати рядок 1 нашої декларації, ми маємо обрахувати саме показник за доходахми Якщо ми подивимось на ці два показники (доходні і витратні курсові різниці), то за фінансовим результатом ми отримаємо фактично збиток (500). Але коли ми говоримо про формування рядка 1, ми будемо з вами мати вплив доходу +1000. Тобто, незважаючи на те, що у нас фактично можуть бути певні збитки, але завдяки тому, що у нас така діяльність, що ми накопичуємо доходні курсові різниці, ми отримаємо зростання показників і можемо перейти дуже швидко або межу у 20 млн, або наступна межа, яка впливає на наш податковий статус, це 150 млн.
Отже, підприємства які з цим стикаються, зверніть увагу. Наприклад, ви отримали валютний кредит 10 млн євро. Якщо ви з цих 10 млн євро не витратили жодного євро і змінився курс, то у вас буде курсова різниця - і за доходами, і за витратами. Склали це і у фінансовому результаті буде 0. Чому? Тому що буде і курсова різниця за валютним рахунком, і курсова різниця за заборгованістю. Але коли ми відкриваємо правила складання декларації, то дивимось рядки і норми кодексу, розуміємо що на 10 млн нарахована курсова різниця. Ну, на 1 грн курс змінився, на 10 млн євро порахували і в нас вже є курсова різниця доходна. Ми беремо цю доходну курсову різницю і переносимо її до першого рядка.
Отже, для чого ми це розглядаємо? Для того, щоб ми могли подивитися, чи можна оптимізувати показники. Тому що, коли підприємства бачать, складаючи декларацію, що як то кажуть «пре показник», то треба його кудись дівати.
Спокуса, яка виникає у нас: а давайте ми складемо (тобто згорнемо) ці показники, показник доходів і показник витрат, щоб нейтралізувати вплив на перший рядок. Постає питання: чи ми можемо це зробити? Що це за Методрекомендації №433? Це є Методрекомендації Мінфіну, в яких він дає правила складання безпосередньо фінансової звітності. Ми маємо розуміти, що коли ми кажемо про формат різниць курсових і вплив на декларацію в разі, коли складаємо форму 2 за правилами ПБО, саме через вимоги Методрекомендацій №433 ми маємо відображати курсові різниці розгорнуто.
Перша оптимізація, яка лежить, як то кажуть, на поверхні — згорнути валютні показники і вийти за фінансовим результатом в «-» не можна. Чому? Тому що є методичний документ від Мінфіну. Хто вже стикався з перевірками податківців, то бачив, що вони йдуть буквально за вимогами стандарту. Ви ж розумієте, немає чого шукати. Якщо немає податкового обліку, то що треба робити? Треба передивлятися правила бухгалтерського обліку. Що буде, якщо ви все ж таки вирішите оптимізувати свій показник першого рядка? Елементарно немає ж впливу на податкові зобов’язання, так? Візьмемо і згорнемо, зменшимо свій статус або до 20 млн, або для ТЦО до 150. Перше, що можуть зробити податківці на перевірці, це розгорнути і вимагати або, не дай Боже, трансферне ціноутворення, або порахувати податкові різниці. Тобто, дійсно, можуть бути серйозні проблеми. Тому питання: а що ж робити? Облікова політика, вибрана нами, мусить базуватися на міжнародних стандартах, тобто ми обираємо міжнародну базу. Звертаємо увагу, що міжнародні стандарти - це не є щось таке, чого неможна застосовувати добровільно. Можна добровільно. І коли ми з вами кажемо що «окей ми будемо застосовувати добровільно», ми з вами відкриваємо МСБО 1, який дає нам правила (п. 32, п. 35.) Фактично не можемо згортати — це є загальне правило, але суб’єкт господарювання подає на нетто-основі (нетто-основа - це є згортання, це доходи мінус витрати), подаємо прибутки та збитки, які виникають від групи подібних операції.
Що з того, що ми окремо подаємо курсові різниці? Відповідь: нічого, окрім впливу на перший рядок декларації. Так от, МСБО каже нам про те що, наприклад, прибутки та збитки від курсових різниць ми можемо з вами згорнути. Отже, якщо ви хочете грамотно зробити оптимізацію, то не варто це робити, якщо у вас облікова політика базується на українських стандартах. І якщо ви бачите, що дійсно треба щось оптимізувати і згортати цей показник, ви маєте перейти на іншу облікову політику. Тому що для українського формату це є ризик.
Важливо❗
1. Для обліку податкового статусу 20 млн грн (податкові різниці) та 150 млн (ТЦУ) в обрахунку показника 1 декларації з податку на прибуток приймають участь лише показники доходів.
2. Доходні курсові різниці відображаються окремо від витратних курсових різниць. Навіть за наявності збитку підприємство може мати «великий» податковий статус.
3. Безпечне згортання валютних показників для оптимізації рядка 1 декларації можливе лише при застосуванні МСФЗ.