Звіт про суми податкових пільг є додатком до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233. На виконання п. 9 цього Порядку розроблений інший Порядок про заповнення звіту про пільги. Цей порядок затверджений наказом ДПАУ №167.
Відповідальність за неподання Звіту про пільги з 1 січня 2017 року - це 170 грн (за повторне неподання - 1020 грн). Що з цього приводу думають фіскали, зазначено у їхньому листі від 17.01.2018 р. №1390/7/99-99-12-02-04-17). Так, на їхню думку (що відповідає ПКУ), неподання Звіту про пільги штрафується на рівні неподаної податкової декларації.
Отже, ми з вами говоримо конкретно про пільгу у зв’язку з тим, що збиток, від’ємне значення минулих років, ми перенесли у податкову декларацію, чим зменшили об’єкт оподаткування з податку на прибуток. Чи є він в цьому контексті пільгою? Давайте розберемось.
Визначення самої податкової пільги наведено у статті 30.1 ПКУ: це "передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті".
Згідно з п. 30.9 ПКУ податкова пільга надається шляхом:
- податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
- зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
- встановлення зниженої ставки податку та збору;
- звільнення від сплати податку та збору.
Що стосується особливості прибуткової пільги, то можливість перенесення такого збитку передбачено статтею 140.4.2 ПКУ. І це, власне, та податкова різниця, право на яку має і малодохідник, і високодохідник. Відображається вона через рядок 3.2.4 Додатку РІ до декларації з податку на прибуток.
Деякі з бухгалтерів вважають, що це не пільга. Частково з ними можна погодитися. Так, все що ми наводимо у правій частині додатку РІ, зменшує фінансовий результат до оподаткування, але тим не менше пільгою не є. А що стосується перенесення збитку від’ємного значення в переліку в Довіднику пільг, зазначена пільга наведена. Поки вона не буде звідти забрана, поки не внесуть зміни та більш чіткіше не пропишуть, все-таки рекомендуємо подавати Звіт про пільги.
Наведемо приклад із такої ситуації, адже далеко не завжди, за наявності від’ємного значення минулих років ми зможемо скористатися пільгою.
Давайте розглянемо, яким буде розмір пільги, якщо об’єкт оподаткування за 2018 рік без урахування перенесених збитків становить:
- Варіант 1 — 30 000 грн. Від’ємне значення 100 000 грн, але скористатись ми змогли лише 30 000, відповідно розмір пільги дорівнює 30 000 помножене на 18%.
- Варіант 2. За 2018 рік об’єктом оподаткування є 150 000 грн, але від’ємного значення 100 000 грн, відповідно зменшення об’єкту оподаткування відбулось на 100 000. Отже, розмір нашої пільги 100 000 * 18%.
- Варіант 3. Об’єкт оподаткування за 2018 рік — 10 000 грн. За наявності від’ємного значення у 100 000 грн ми змогли скористатись лише в частині 10 000 грн, які помножені на 18% і дадуть розмір пільги.
- Варіант 4. Уявімо собі, що у нас за 2018 рік від’ємне значення об’єкта оподаткування, плюс через рядочок додатку РІ 3.2.4, через цей рядочок ми переносимо від’ємне значення з попереднього періоду. Було від’ємне, в поточному від’ємне, сумарно стало ще більш від’ємне. Чи скористались ми пільгою? Відповідь — ні. Не скористались, відповідно звіт про пільги обов’язку подавати немає.
Щодо періодичності подання звіту. Подається він поквартально або раз в рік, залежно від того, який звітний період у нас з податку на прибуток. Якщо ми звітуємо з податку на прибуток раз в рік, ми подаємо звіт про пільги теж раз в рік. 40 календарних днів, незалежно від того, що декларацію з податку на прибуток ми подаємо в строк 60 календарних днів.
Важливий нюанс: для податкової декларації у нас діє правило п. 49.20 ПКУ: якщо граничний строк припадає на вихідний чи святковий день, він переноситься на наступний за ним робочий день. Так от, звіт про пільги в цьому випадку не є податковою декларацією. Якщо не подамо, штрафується на рівні декларації, але в контексті перенесення граничного строку — не переноситься. І якщо припадає граничний строк випадає на суботу чи неділю, подати потрібно у п’ятницю.
На слайді ви бачите фрагмент заповнення звіту.
Фактично сума податкових пільг - це буде розмір об’єкта оподаткування, на який зменшився поточний об’єкт оподаткування з податку на прибуток, перемножений на 18%. Дата початку і дата кінця - це є дата початку і кінця звітного періоду. І сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, в даному випадку, коли ми говоримо за від’ємне значення, не є цільовим призначенням і не заповнюється.
Щодо виправлення помилок. Помилки за поточний рік у Звіті про пільги виправляються наростаючим підсумком. Немає уточнюючої форми звіту про пільги. Якщо ж помилку ви допустили за минулі роки, вона не виправляється. Але нехай вас це не засмучує оскільки за помилки у цьому звіті відсутня штрафна санкція.
Важливі висновки
1. Пільга буде лише тоді, якщо платник податку на прибуток скористався правом зменшити об'єкт оподаткування податком на прибуток.
2. Збитковість поточного періоду свідчить про те, що збитками минулого періоду ви не скористалися, а значить і пільга відсутня.
3. Несвоєчасне подання або неподання звіту про пільги є штрафонебезпечним.
