Головна Усі новини «Дебет-Кредит» Новини партнерів

Як списати дебіторську заборгованість: «7 хвилин» з Вікторією Величко

Дебіторська заборгованість – це проблема сучасного підприємства, тож поговоримо про це


Кожне підприємство завжди має борги, але ці борги не завжди повертаються до нього. Тому тема дебіторської заборгованості є актуальною. 

Згідно зі стандартами бухгалтерського та податкового обліків визначення дебіторської заборгованості є різним, залежно від того, коли ми визначаємо її безнадійною. 

У стандартах бухобліку є визначення поточної дебіторської заборгованості та безнадійної дебіторської заборгованості. 

Так, згідно з п. 4 П(С)БО 10, поточна дебіторська заборгованість – це  сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Отже, поточна дебіторська заборгованість на підприємстві існує з точки зору бухгалтерського обліку, якщо вона відповідає хоча б одній з цих ознак. 

Згідно поточної дебіторської заборгованості кожне підприємство повинно складати резерви сумнівних боргів. Отже, якщо у нас є дебіторська заборгованість, підприємство складає резерви сумнівних боргів на поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом. 

Це є визначення для резерву сумнівних боргів. Але деякі підприємства можуть не складати резерви сумнівних боргів. Які це підприємства?

Ці підприємства визначені у п. 8 П(С)БО 25:

  • суб’єкти малого підприємництва не складають резерви сумнівних боргів,
  • бюджетні установи,
  • підприємства, які ведуть звітність за міжнародними стандартами,
  • підприємства, які мають довгострокову заборгованість, на яку і нараховують відсотки (або це розрахунки з бюджетом, або це заборгованість, за якою є гарантії).

В цих випадках резерви не складаються. Залежно від того, чи є резерви чи немає, різним буде і списання. Але списання виникає тоді, коли є визначення безнадійної дебіторської заборгованості.

Визначення дебіторської заборгованості безнадійною відрізняються в бухгалтерському та в податковому обліку.

Згідно з П(С)БО 10, безнадійна дебіторська заборгованість визначається тоді, якщо існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

А ось у податковому обліку зовсім інакше визначення. Згідно зі ст. 14 ПКУ, безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

  • заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
  • прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
  • прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
  • прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);
  • актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
  • сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
  • прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
  • заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Головний випадок з усіх перелічених - це заборгованість, щодо якої минув строк позивної давності. Адже це виникає у всіх випадках, навіть якщо підприємство нічого не робило для повернення боргів.

Кожного року ми робимо акт звірки, а акт звірки і є уточненням заборгованості. Тому якщо сплинув термін позивної давності, ми вже можемо списувати це як безнадійну дебіторську заборгованість.

Залежно від того, чи були резерви, чи не було підприємство буде списувати дебіторську безнадійну заборгованість по-різному.

При списанні заборгованості ми повинні використовувати спочатку правила бухгалтерського обліку. Отже, якщо в бухгалтерському обліку ви визнали заборгованість такою, яку повинні списувати, то це можна зробити двома варіантами (залежно від того, чи є резерви, чи немає).

 

Приклад.  Є дебіторська заборгованість на суму 70 тис грн. Тобто потрібно списати 70 тис грн. Якщо були створені резерви (наприклад, резерв сумнівних боргів становив 50 тис грн), то як я в цьому випадку списувати?

Слід зробити кілька проводок. Тобто якщо були резерви, потрібно списувати за рахунок резерву таким чином: Д-т 38 К-т 361 - це буде 50 тис грн, тобто за рахунок резерву. 20 тис грн, на яких не вистачає резерву, зробимо Д-т 944 К-т 361, це на зайві 20 тис грн.

 

Що стосується списання дебіторської заборгованості, якщо не було резервів (тобто ви їх не складали). В цьому випадку буде Д-т 944 К-т 361, тобто на витрати списуємо відразу. Це у бухгалтерському обліку. А що з податковим обліком? У податковому обліку буде визначено коригування лише для тих підприємств, які складають декларацію з податку на прибуток разом з додатком різниці. І тому у ст. 139 ПКУ визначено як збільшується або зменшується фінансовий результат на списання дебіторської заборгованості. 

За п. 139.2.1 ПКУ будемо збільшувати фінансовий результат на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів, а також на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів.

За п. 139.2.2 ПКУ, якщо вже зменшувати, то фінансовий результат буде зменшуватись на суму коригування резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування, та на суму списаної дебіторської заборгованості, в тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів. Але лише та, яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

На слайді ми бачимо чотири визначені податкові різниці. А що ж робити, якщо у нас було визначено безнадійну заборгованість, але ви цю безнадійну заборгованість не списали своєчасно. В цьому випадку у бухгалтерському обліку ми можемо це списати лише за рахунок прибутку попереднього періоду, тобто нерозподіленого прибутку. І це буде проводка Д-т 44 К-т 36 або 37, тобто якщо ви це зробили несвоєчасно.

Тож стежте за боргами  - або стягуйте їх, або своєчасно списуйте.

Джерело
7eminar.com
Рубрика:
«Дебет-Кредит» / Новини партнерів
Теги:
Заборгованість , Облік , «7 хвилин» від 7eminar.com

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 0

Новини по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?