• Посилання скопійовано

Індивідуальна податкова консультація від 29.01.2026 №599/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства....

Індивідуальна податкова консультація від 29.01.2026 №599/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація від 29.01.2026 №599/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно строків внесення відомостей за результатами проведення обробки (перевірки) інформації, зазначеної у заяві про внесення чергового платежу за ліцензію, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами у мережі магазинів в більшості областей на території України.

Товариство у зверненні зазначає, що має значну кількість безстрокових ліцензій, отриманих протягом 2025 року та здійснює сплату щоквартальних частин річної плати за надані ліцензії.

Для недопущення порушень законодавства щодо безліцензійної торгівлі та можливості забезпечення безперебійної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання:

протягом якого строку орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про внесення (зарахування) щоквартальної частини річної плати за надану безстрокову ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, зазначеної у заяві про внесення чергового платежу за ліценцію?

Щодо зазначеного питання

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 41 Закону №3817 органами ліцензування є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Частиною шостою статті 41 Закону №3817 визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування – територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 43 Закону №3817 орган ліцензування зобов’язаний прийняти рішення про надання або про відмову в наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у строки не пізніше 10 робочих днів із дня одержання від заявника заяви про отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв (для малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв пива), на право оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Згідно із частиною першою статті 54 Закону №3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію у паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.

Отже, Законом №3817 не встановлено термінів розгляду органом ліцензування повідомлень суб’єктів господарювання щодо квартальної частини річної плати за надану ліцензію, розгляд відповідних заяв про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію проводиться, зокрема у порядку, передбаченому Законом України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон №393).

Відповідно до статті 3 Закону №393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно з статтею 20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону №3817 саме несплата чергового платежу за ліцензію є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Отже, внесення (зарахування) щоквартальної частини річної плати за надану безстрокову ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, зазначену у заяві про внесення чергового платежу за ліцензію, не впливає на дотримання суб’єктом господарювання установленого строку сплати чергового платежу. Обов’язок зі сплати щоквартальної частини річної плати за надану безстрокову ліцензію вважається виконаним або невиконаним залежно від своєчасності його сплати, а не від дати прийняття органом ліцензування відповідного рішення чи внесення відомостей про такий платіж.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Рубрика: «Дебет-Кредит»/Новини порталу

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Новини порталу»