Частиною третьою статті 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»(далі — Закон) передбачено, що порядок реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Держфінмоніторингу України інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 р. №747 затверджено Порядок взяття на облік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (далі — Порядок).
З метою забезпечення виконання зазначеного Порядку Держфінмоніторингом України прийнято Наказ від 26.08.2010 р. №148 «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.10.2010 р. за №891/18186 (далі — Інструкція).
Згідно із пунктом 1 розділу III Інструкції форма №2-ФМ «Реєстр фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу» (далі — форма №2-ФМ) формується з послідовних записів про фінансову операцію, при цьому кожен запис складається із заповнених бланків форм за відповідними розділами. Усі записи в Реєстрі нумеруються послідовно та мають наскрізну нумерацію. Бланки форм, передбачені розділом III реєстру, заповнюються для кожного учасника фінансової операції окремо.
Пунктом 18 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах.
Форма №2-ФМ повинна обов’язково включати відомості щонайменше про двох учасників: клієнта та контрагента.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону клієнт — це будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Згідно з Інструкцією контрагент — це особа, яка є другою стороною фінансової операції (контрагентом може виступати суб’єкт первинного фінансового моніторингу), під час якої між клієнтом та контрагентом відбувається передача активів.
При цьому помилковим є визначення учасниками фінансової операції одночасно двох клієнтів або контрагентів.
Таким чином, клієнтом може бути як покупець, так і продавець залежно від того, яка саме особа звернулася за наданням послуг до нотаріуса.
Залежно від характеру фінансової операції форма №2-ФМ може містити кілька відомостей про клієнтів, контрагентів та інших учасників фінансової операції згідно з Довідником кодів типів осіб, що мають відношення до фінансової операції (додаток 8 до Інструкції).
Суб’єкт первинного фінансового моніторингу при визначенні особи, що має відношення до фінансової операції, та заповненні розділу III «Відомості про учасника фінансової операції» форми №2-ФМ керується таким правилом: суб’єкт первинного фінансового моніторингу не може виступати у фінансовій операції, дані про яку він вносить до реєстру, як клієнт.
Слід врахувати, що форма №2-ФМ заповнюється шляхом внесення кодів до відповідних полів з використанням довідників кодів, які містяться в додатках до Інструкції.
У разі якщо нотаріус бере участь у підготовці та здійсненні правочину щодо купівлі-продажу нерухомості та при цьому з’ясував, що ринкова вартість нерухомості занижена, нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до підпункту «б» пункту 6 частини другої статті 6 Закону зобов’язаний повідомити про таку фінансову операцію Держфінмоніторинг України у день виникнення підозр, але не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації такої операції або спроби її проведення.
Поля 630 «Код ВФМ» та 640 «Коментар до коду» форми №2-ФМ повинні бути задані обов’язково, якщо фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу.
Звертаємо увагу, що «Код ВФМ» 900 додатка 3 Інструкції використовується спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу в усіх випадках реєстрації (подання) фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу. При цьому інші «Коди ВФМ» спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема нотаріусами, згідно з Інструкцією не використовуються.
У разі посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу нерухомого майна з підозрою щодо оцінки, нижчої за ринкову вартість, у полі 630 форми №2-ФМ необхідно зазначити «Код ВФМ» 900 та в полі 640 прокоментувати суть підозри.
Також інформуємо, що рекомендації щодо заповнення окремих полів форм обліку та подання інформації, пов’язаної зі здійсненням фінансового моніторингу, розміщено на веб-сайті Держфінмоніторингу України (www.sdfm.gov.ua) у рубриці «Інформаційна взаємодія»/«Технологія електронної взаємодії»/«Для небанківських установ».
