НБУ спростив умови кредитування проблемних банків

НБУ спростив видачу стабілізаційних кредитів: вони надаватимуться мінімум на два роки під 9,5%, тимчасом як сьогодні банки можуть розраховувати на дорожчий ресурс усього на квартал. Користуватися грошима регулятора можна буде до п'яти років, що достатньо для поліпшення ситуації у кредитній установі. Учасники ринку зазначають, що тільки оперативна видача таких кредитів може дозволити НБУ вирішувати проблеми банків, пише «Комерсант-Україна» у статті «Нацбанк не залишиться у боргу».
У Національному банку під керівництвом Сергія Арбузова перейнялися безпекою та стабільністю банківської системи і для їх забезпечення лібералізували механізм підтримання проблемних установ. Постановою №321, яку було прийнято ще 27 липня, але оприлюднено лише вчора, НБУ в чотири рази збільшив термін надання банкам стабілізаційних кредитів для підтримання ліквідності.
Установам дозволили залучати в НБУ стабілізаційне фінансування мінімум на два роки, тимчасом як досі первинний термін використання кредиту обмежувався 90 днями. Ще на рік позику пролонгуватимуть лише з одночасним призначенням банку куратора. Максимальний термін використання кредиту становитиме п'ять років, що істотно більше за нинішні 450 днів у разі реальної загрози стабільності банку.
Видавати стабілізаційні кредити НБУ почав восени 2008 року, коли банки зіткнулися з масовим відпливом вкладів. Кошти надавалися на рік, і попри те, що банкам встановлювалися численні обмеження, кредити бралися охоче. До 2010 року їхня заборгованість перед регулятором сягнула 74 млрд грн, але до кінця I півріччя 2012 року впала до 60 млрд грн. При цьому ще у липні 2010 року НБУ скоротив термін видачі кредитів до 90 днів на тлі стабілізації ситуації. У лютому 2011 року перший заступник розділу НБУ Юрій Колобов пояснив: «Нацбанк не може кредитувати банки більш ніж на 90 днів. У цих межах ми і підтримуватимемо їхню ліквідність. Такий обсяг рефінансування, як на початку кризи, ми видавати не будемо. До виконання меморандуму з МВФ ми ставимося досить дисципліновано».
Банкіри здивовані ухваленим рішенням, зазначаючи, що воно схоже на підготовку регулятора до нової фінансової кризи. «Можливо, НБУ більше нас знає про глобальну ситуацію і про те, що відбувається в Україні», — сказав один із банкірів. Якщо песимістичні прогнози обгрунтовані, НБУ діє правильно, переконані банкіри. Вони звертають увагу на те, що тепер вартість стабкредитів знижено на 1%, до рівня облікової ставки плюс 2% (тобто до 9,5%). Змінено й інші умови.
Банки зможуть отримувати позики, навіть якщо раніше спрямовували кредити регулятора на купівлю іноземної валюти, що наразі є причиною для відмови в отриманні нових коштів. Перелік забезпечення під стабкредити доповнено гарантіями урядів країн із рейтингом не нижче А-, міжнародних банків, банківськими металами, кредитами клієнтів, забезпечених іпотекою (крім об'єктів незавершеного будівництва), що регулярно обслуговуються.
Максимальний термін використання кредиту становитиме п'ять років, що істотно більше від нинішніх 450 днів у разі реальної загрози стабільності банку. Акціонерам банку доведеться брати участь у його санації нарівні з регулятором — вони збільшуватимуть регулятивний капітал на 15% від суми позики на період його використання та на 20% від суми залишку при продовженні терміну фінансування. Як і раніше, НБУ обмежуватиме роботу банку при наданні стабкредитів. Така установа не зможе платити дивідендів акціонерам, бонуси і премії — керівництву, інвестувати у нові основні засоби, купувати недержавні цінні папери, викуповувати власну емісію та видавати бланкові кредити, крім позик населенню на суму до 50 тис. грн. Систематичне невиконання умов кредитного договору не призводитиме до запровадження тимчасової адміністрації, хоча Нацбанк здійснюватиме інспекцію в установі раз на півроку.
Збільшення термінів фінансування банкіри називають обгрунтованим. «450 днів дуже мало для подібних процесів, тож банки, які отримали стабкредит, були вимушені його пролонгувати, — говорить заступник голови правління Єврогазбанку Роман Горбачов. — Доцільність видачі позик проблемним банкам регулятор, найімовірніше, розглядатиме залежно від характеру проблем. Припустімо, у банку стався великий відплив пасивів, і йому потрібні кошти для стабілізації ситуації. У такому разі ризик незначний». До того ж НБУ, ймовірно, зробив висновки з досвіду подібного кредитування у 2008-2009 роках. «Вважаю, підхід при пролонгації стабкредитів буде суто індивідуальним, з урахуванням результативності вже виконаної роботи, — упевнений перший заступник голови правління Промінвестбанку В′ячеслав Юткін.— Як показує практика роботи з проблемними активами, це довготривалий процес, тож без довгострокових кредитів просто не обійтися».
Тепер банки матимуть більше шансів вирішити свої проблеми за рахунок коштів НБУ. «Для приведення балансу банку до нормативних значень у разі виникнення проблем з ліквідністю потрібне адекватні скорочення активів, пошук інвестора, дострокове погашення кредитів, скорочення витрат, реалізація майна. Ці заходи неможливо здійснити у стислі терміни без того, щоб не зазнати додаткових збитків, — говорить аналітик управління казначейства Індустріалбанку Андрій Аргат.— Збільшення терміну стабкредитів дозволить банкам розробити програми щодо нормалізації роботи фінансової установи з реальними термінами, які не вимагатимуть від НБУ надалі проводити реструктуризацію виданих позик».
Утім, залучення стабкредитів буде корисне установам лише за умови їх цільового використання. «Дуже важливо встановити жорсткий контроль з боку регулятора за цільовим використанням фінансування проблемними банками, — говорить скарбник Банку Національний кредит Дмитро Власов. — П'ять років — не дуже великий термін. Як показав досвід кризи, за два-три роки проблемний банк може перейти до нормального режиму, за умови що він справді працює над виходом із кризової ситуації. У таких випадках стабілізаційні кредити надають істотну підтримку нормалізації роботи банку».