Рада НБУ під час свого засідання ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу (далі – Основні засади). Також затверджено кошторис адміністративних витрат Нацбанку на 2018 рік.
Зокрема, Нанцбанк планує й надалі дотримуватися режиму інфляційного таргетування. Основною ціллю Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України шляхом досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Збереження купівельної спроможності гривні відбуватиметься завдяки підтримці в середньостроковій перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.
Рада НБУ наголошує, що траєкторія цільових показників для річної зміни індексу споживчих цін окреслює поступовий процес зниження інфляції до рівня середньострокової цілі − вона була оприлюднена в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу і залишається незмінною:
- грудень 2018 року – 6% із допустимим діапазоном відхилень ± 2 в. п.;
- грудень 2019 року – 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п.
- грудень 2020 року і надалі – 5% із допустимим діапазоном відхилень ± 1 в. п.
Водночас уперше в новітній економічній історії України Рада НБУ встановила орієнтовну поквартальну траєкторію приросту інфляції.
Рада Національного банку підкреслює потребу саме в поступовому зниженні інфляції до середньострокової цілі 5%.
Досягнення поставлених інфляційних цілей сприятиме забезпеченню очікуваних темпів зростання реального ВВП, яке відповідно до прогнозних показників Уряду та Національного банку у 2018 році має прискоритися до 3%, а з 2019 року – до 4%.
Валютно-курсова політика підтримуватиме зусилля Національного банку щодо досягнення пріоритетної цілі. З метою її досягнення Національний банк дотримуватиметься режиму плаваючого обмінного курсу, маючи на увазі, що грошово-кредитна (монетарна) політика не буде спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.
НБУ під час проведення курсової політики братиме до уваги зв’язки між інфляцією та коливаннями обмінного курсу, а також вплив змін обмінного курсу на фінансову стабільність.
Для поліпшення умов з активізації процесів кредитування економіки Національний банк удосконалюватиме свої інструменти з підтримки ліквідності банківської системи. За умов зниження інфляційних ризиків Національний банк знижуватиме мобілізаційну спрямованість своїх операцій із регулювання ліквідності банківської системи. З метою упередження виникнення монетарних ризиків інфляції попиту під час прийняття рішень щодо застосування інструментів грошово-кредитної (монетарної) політики до уваги також братиметься динаміка монетарних агрегатів.
Водночас лише дій Національного банку, спрямованих на створення стимулів для розширення кредитування реального сектору економіки, недостатньо для забезпечення стійких темпів економічного зростання протягом тривалого періоду. Потрібен перехід до моделі інноваційного економічного розвитку і досягнення на початкових етапах не так кількісних цілей економічного зростання, як якісних зрушень в економіці. Це потребує вжиття скоординованих дій усіма органами влади на різних рівнях та концентрації інвестиційної активності в найперспективніших у довгостроковому періоді галузях.
Діяльність Нацбанку з підтримки фінансової стабільності спрямовуватиметься на сприяння:
- стабільності фінансового ринку України як загалом, так і в його окремих сегментах;
- ефективному перерозподілу ресурсів фінансовою системою;
- адекватній оцінці та сприйняттю ризиків учасниками ринку;
- а також на підвищення стійкості фінансової системи, зниження ймовірності системних криз.
Національний банк досягатиме цілей зі сприяння фінансовій стабільності шляхом належного мікро- та макропруденційного регулювання і нагляду.
Оскільки забезпечення сталого економічного розвитку в Україні неможливе без поступу в здійсненні реформ, Національний банк разом з Урядом України докладатиме всіх зусиль для продовження виконання заходів із реформування економіки та фінансової системи, передбачених угодами щодо співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.
Національний банк прагнутиме посилити координацію грошово-кредитної (монетарної) політики з економічною та бюджетно-фінансовою політикою Уряду України з огляду на їх взаємозалежність та з урахуванням наявних прямих зв’язків між монетарною сферою, реальним виробництвом, фінансово-бюджетною системою та платіжним балансом країни.