ДПС нагадує, що пп. 44.1 ПКУ встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених пп. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пп. 44.3 ПКУ).
Законом про РРО визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом №2346.
Так, ст. 1 Закону №2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:
- документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п. 1.5 ст. 1 Закону №2346);
- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п. 1.14 ст. 1 Закону №2346).
- платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п. 1.32-1 ст. 1 Закону №2346).
Також Національним банком України на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 №57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів.
Враховуючи положення Закону №2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).
Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО.
Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону про РРО.
З огляду на викладене ДПС повідомляє, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні пп. 44.1 ПКУ, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого пп. 44.3 ПКУ.
Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.
Від редакції:
Платежі картками і РРО
Зверніть увагу, що класифікація розрахунку за допомогою картки як безготівкового не звільняє платника податку від застосування РРО (у визначених для його системи оподаткування випадках). Оскільки РРО застосовується при розрахункових операціях, які, своєю чергою, є прийманням від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг). Якщо ж платіжний термінал використовує фізособа-"єдинник", то не потрібно застосовувати РРО у такому випадку до досягнення обсягу доходу в 1 млн грн.
Наприклад, якщо «єдинник» приймає оплату через інтернет-еквайринг із застосування платіжних карт за допомогою платіжних систем, він зобов’язаний використовувати РРО (роз’яснення податківців тут).
А от якщо покупець пішов до банку і оплатив через нього на рахунок продавцю (зокрема, і готівкою через касу банку), то такий платіж не проводиться через РРО.
Про це ми писали тут.