З 28 квітня 2020 року встановлюються оновлені вимоги до переліку інформації про платника та отримувача, що повинна супроводжувати переказ коштів, однак це, за оцінками Національного банку, не матиме суттєвого впливу на здійснення переважної більшості операцій із переказу коштів.
Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Декілька засобів масової інформації розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде не можливо. Це не відповідає дійсності.
Законом передбачені такі дві основні вимоги:
- здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
- супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.
Звертаємо увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:
- сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
- перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Національний банк, постійно комунікуючи з учасниками ринку фінансових послуг, надіслав відповідні роз’яснення банкам та небанківським фінансовим установам листом від 13.04.2020 №25-0006/18603. Регулятор рекомендував їм завчасно проаналізувати свої внутрішні процедури (процеси) та привести їх у відповідність до вимог Закону, а також налаштувати автоматизовані системи таким чином, щоб забезпечити супроводження переказів коштів необхідною інформацією про платника та отримувача.
Національний банк наголошує, що сплата комунальних послуг є низькоризиковою операцією відповідно до проведеної Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. Ці операції потребують мінімальної уваги і спрощених заходів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів.
Вимоги ст. 14 Закону щодо супроводження переказу коштів інформацією щодо платника та отримувача не поширюється на операції зі сплати комунальних платежів. Отже, запровадження нових норм Закону з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації мають значно розширити інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.
Від редакції: В цьому роз’ясненні від НБУ йдеться про норми Закону №1702 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набере чинності з 28.04.2020 р. в частині ідентифікації та верифікації клієнтів банків.
Зокрема, ст. 14 цього Закону встановлює вимоги щодо інформації, яка повинна супроводжувати переказ коштів або віртуальних активів (якими вважається цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей).
Отже, банк, який, наприклад, проводитиме переказ коштів, повинен буде перед цим отримати інформацію про платника і про отримувача переказу згідно із цією статтею.
Наприклад, юрособа-платник в разі здійснення платежу в межах України повинна буде зазначити:
- повне найменування;
- місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно ЄДРПОУ (для резидентів),
- номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.
У фізособи замість найменування буде ПІБ, місцезнаходження або ЄДРПОУ замінить місце проживання або номер картки платника податків (або серія та номер паспорту, або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів, або навіть дата та місце народження).
Про отримувача коштів банку знати ЄДРПОУ або ІПН (чи інформацію, яка його замінює) для фін моніторингу буде не обов’язково. Достатньо лише найменування (ПІБ) та номер рахунку (або унікальний номер фіноперації).
А якщо, наприклад, переказ коштів здійснюватиметься за допомогою платіжної картки? Якщо сума платежу буде меншою за 30 тис. грн., то банку достатньо буде номера рахунку, з якого списуватимуться кошти. Якщо цей рахунок відкрито в банку, який здійснює переказ, то решта інформації про клієнта в нього є (вона надається при відкритті рахунку). Якщо ж рахунок було відкрито в іншому банку, то така інформація з метою фінмоніторингу отримуватиметься за запитом від того банку, в якому відкрито рахунок.
Надану інформацію банки звірятимуть з інформацією з офіційних та/або інших надійних джерел. Це і називатиметься верифікацією клієнта-платника до здійснення переказу. При цьому така верифікація не є обов’язковою, тобто, перевіряти інформацію про клієнта чи ні, кожен банк вирішуватиме самостійно. Її обов’язково проводитимуть, якщо у банка виникне підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення. Але робити переказ без такої (навіть не провіреної) інформації банкам заборонено.
Проте для будь-якого правила існують і виключення. І саме про них говорить НБУ у своєму роз’ясненні. Ці виключення наведені в ч. 18 ст. 14 нового Закону.
Тобто, коли йтиметься про зняття коштів з власного рахунку, про сплату податків та комунальних платежів тощо такий вид фінмоніторингу не застосовуватиметься. Не підлягатимуть цьому виду фінмоніторингу і готівкові перекази сумою до 5 тис. грн.
А ще під цей фінмоніторинг не потраплятимуть оплати в межах 30 тис. грн. за товари, роботи чи послуги. Але лише за умови, що банк може здійснити відстеження через отримувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів та визначити особу, яка уклала договір з отримувачем про поставку товарів, виконання робіт, надання послуг.
***
Читайте також: Банки по-новому ідентифікуватимуть дистанційно своїх клієнтів
