Новий фінмоніторинг: як це буде з 28 квітня?

Приватні бухгалтери — можливе перенесення штрафів

Законом №361, зокрема, перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) поповнений наступним суб’єктами:

• госпсуб’єкти, що надають послуги з бухобліку (тобто бухгалтери),
• госпсуб’єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №361 визначено, що розмір штрафу за порушення суб'єктом первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинені таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу до набрання чинності цим Законом, визначається виходячи з розміру штрафу за відповідне порушення, встановленого законом на дату його вчинення.

На нашу думку, приватних бухгалтерів та податкових консультантів ці правила не стосуються, адже вони не були суб’єктами фінмоніторингу до 28.04.2020 р.

Втім, Аудиторська палата України листом від 10.04.2020 р. №01-01-21/252 звернулася з пропозиціями до Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та Мінфіну. Вона запропонувала відтермінувати розміри штрафів, що можуть бути застосовані до суб'єкта первинного фінмоніторингу, визначені ч. 5 ст. 32 Закону №361, та застосовувати їх через 30 днів з дня відміни карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідні зміни пропонується внести до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №361.

Але це не єдина проблема: Порядки ведення Держфінмоніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, обліку суб’єктів первинного фінмоніторингу та подання інформації для взяття на їх облік (зняття з обліку), затверджені постановою КМУ від 05.08.2015 р. №552, досі не зазнали змін та/або не скасовані. Не прийняті й нові документи, які включать, у т.ч. приватних бухгалтерів та податкових консультантів.

Зверніть увагу: на сайті ВРУ з'явився законопроект №3372 щодо відтермінування набрання чинності нового закону про фінмоніторинг до 1 жовтня (про це ми пишемо у новині). Але поки цього не сталося, виходимо з того, що Закон про запобігання та протидію легалізації та відмиванню доходів набере чинності саме 28 квітня.

Повідомлення про кінцевих бенефіціарів — поки без змін

Ще один важливий момент: за новим Законом юрособи щороку протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації подаватимуть держреєстратору  заяву про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, а також структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства (ст. 17¹ Закону №755).

Правда, при цьому форму та зміст структури власності на сьогодні власники визначають самостійно. А  ось з 28.04.2020 р. це має робитися у порядку, затвердженому Держфінмоніторингом за погодженням з Мін’юстом. Досі жодних рішень Держфінмоніторингом не прийнято.

Увага! Відповідний обов’язок щодо подання відомостей про бенефіціарів виникає у госпсуб’єктів протягом 3 місяців з дня набрання чинності відповідного рішення Держфінмоніторингу про затвердження форми та змісту структури власності. Наразі такого документа не оприлюднено.

Тож, у багатьох аспектах нового Закону №361 суб’єкти первинного фінмоніторингу перебувають в очікуванні. Єдиний, хто наразі зобов’язаний керуватись положеннями нового Закону №361, — це НБУ (ним внесені зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою НБУ від 26.06.2015 р. №417).

Моніторинг фіноперацій: які суми цікавлять?

У поле зору банків в цілях здійснення моніторингу фінансових операцій підпадають:

1) валютні/гривневі перекази та фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів) на суму від 400 тис. грн;

2) належна перевірка здійснюється в разі:

• здійснення переказів (у т. ч. міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму у розмірі 400 тис. грн;
• проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тис. гривень;
• проведення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує 400 тис. грн. (п. 3 ст. 11 Закону №361).

Увага! Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов’язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує сумі у розмірі 400 тис. грн.

Щодо валютних переказів, то нагадаємо, що крім банків, під час проведення валютних операцій небанківські фінансові установи, оператор поштового зв’язку, які отримали банківську ліцензію (ліцензію) здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Таким чином, здійснюючи перекази через інші системи грошових переказів, слід знати, що перекази на суму іноземної валюти, еквівалентну 30 тис. грн і більше, підпадають під фінансовий моніторинг уповноваженої установи (валютного агента).

Не варто намагатись обійти цю норму. Адже, навіть, подрібнивши цей переказ, вони будуть пов’язані між собою та у будь-якому разі підпадатимуть під фінмоніторинг (п. 3 ст. 11 Закону №361).

Водночас граничні строки проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (зараз це 365 календарних днів) не поширюватимуться на операції, сума яких менша 400 тис. грн (пп. 1 п. 22 Положення №5).

У листі від 13.04.2020 р №25-0006/18603 НБУ вказує на контроль і за операціями р2р-переказу (переказ з використанням електронних гаманців, віртуальних активів, інших електронних платіжних засобів) суб’єктами первинного фінмоніторингу, що супроводжують переказ, - банки та небанківські фінустанови повинні отримувати  інформацію про платника та/або отримувача коштів.

Підозрілі фінансові операції

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №361 фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму, або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Під підозрою Закон №361 (п. 46 ч. 1 ст. 1) розуміє припущення, що ґрунтується на результатах аналізу наявної інформації та може свідчити про те, що фінансова операція або її учасники, їх діяльність чи походження активів пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або із вчиненням іншого кримінального правопорушення або діяння, за яке передбачені міжнародні санкції.

Отже, якщо у банка виникли підозри, то він має право на зупинення видаткової фінансової операції. При цьому зарахування коштів на рахунок здійснюється без обмежень (ч. 4 ст. 23 Закону №361).

Про зупинення видаткової фіноперації приймається рішення банком до 2 роб. днів без попередження клієнта, у Держфінмоніторингу на це – до 7 роб днів.

Увага! Банки лише на письмовий запит клієнта повідомлятимуть йому у письмовій формі номер та дату рішення Держфінмоніторингу про зупинення видаткових фіноперацій (п. 11 ст. 23 Закону №361).

Під таке зупинення платежів можуть потрапити як юрособи, ФОПи, так і пересічні громадяни. Адже підозрілі фіноперації мають на меті з’ясування інформації про учасників операції (ініціатора та отримувача), а також щодо походження активів. Тож фінансові операції будуть вивчатись значно ширше, ніж це передбачає ідентифікація та верифікація клієнтів.

Видаткова фіноперація зупинена. А що ж далі?

Відповідно до п. 118 Положення №417 банк продовжує обліковувати кошти на поточному рахунку клієнта за фінансовою операцією зі списання коштів, проведення якої зупинено в порядку, визначеному відповідно до цього розділу.

Банк здійснює облік коштів за фінансовими операціями зі зарахування коштів на рахунок клієнта та за фінансовими операціями без відкриття рахунку, проведення яких зупинено в порядку, визначеному вимогами цього розділу, на окремому аналітичному рахунку балансового рахунку 2909 П «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку». Облік розрахункових документів за передбаченими цим пунктом фінансовими операціями разом із розпорядженнями про їх зупинення здійснюється на позабалансовому рахунку 9809 А «Інші документи за розрахунковими операціями клієнтів».

Одночасно відомості про підозрілі операції передаються до правоохоронних органів. Як наслідок, можлива поява ухвали суду про арешт майна та коштів на рахунку в межах відкритого кримінального провадження, якщо підозри підтверджуються.

При цьому, навіть за наявності мотивованої підозри та з метою збору додаткової інформації, строк зупинення видаткової фінансової операції не може становити понад 30 роб. днів.

Хто буде відповідати за помилки?

Такі дії банків можуть розглядатися їх клієнтами як порушення прав власності на грошові кошти. Тоді значно підвищується ризик втрати клієнтів. Адже банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ст. 1066 ЦКУ).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ст. 1074 ЦКУ).

Отже, є шанси, що банки будуть застосовувати зупинення видаткових фіноперацій лише за наявності реальної мотивованої підозри у легалізації (відмивання) доходів, а не лише за наявності перших же припущень при вивченні інформації щодо ініціатора переказу та отримувача коштів. Інакше госпсуб’єкти можуть вирішити з таким банком далі не працювати і стати клієнтами інших менш ризик-мотивованих банків.

Проте за помилки банків останні не відповідатимуть. Замороження активів та зупинення видаткових фіноперації (блокування рахунків) не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності суб’єкта первинного фінансового моніторингу, його посадових осіб та інших працівників (ч. 7 ст. 22, ч. 13 ст. 23 Закону №361).

Зверніть увагу! Зупинення видаткових операції за рахунком клієнта банку слід відрізняти від заморожування активів. Останнє має відбуватись лише у випадках, коли такі активи пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням з одночасним повідомлення про таке заморожування Держфінмоніторинг та СБУ (ч. 1 ст. 22 Закону №361).

***

Читайте також:

• Як банки будуть ідентифікувати платників та отримувачів з 28 квітня? - роз'яснює НБУ
• З 28 квітня 2020 року діятимуть нові правила боротьби з відмиванням доходів
• Увага! В 2020 році юрособам треба буде оновити інформацію про власників (але не просто зараз)
• Вже у квітні бухгалтери повинні будуть повідомляти Держфінмоніторинг про операції клієнтів
• Нові правила фінмоніторингу можуть відтермінувати до 1 жовтня