4 вересня 2020 року набрала чинності постанова НБУ від 03.09.2020 р. №129, якою внесено зміни до:
- Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492 (далі – Інструкція №492);
- Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою НБУ від 03.12.2003 р. №516 (далі – Положення №516).
Звісно, що все це пов’язано з новим Законом про фінмоніторинг №361, на виконання якого НБУ постановою від 19.05.2020 р. №65 затвердив нове Положення про здійснення банками фінмоніторингу. Його ми вже розглядали раніше тут і тут. Тож зараз проаналізуємо свіжі зміни.
Уточнено порядок укладення договорів банківського рахунку та банківського вкладу
Змінами передбачається, що:
1) Додержання письмової форми договору (але вона може бути як паперова, так і електронна) є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником.
При цьому, хоча з п. 7 Інструкції №492 НБУ забрав можливість укладати такі договори шляхом приєднання клієнта до публічної пропозиції, все ж така можливість прописана у Законі про фінпослуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про фінпослуги договір може укладатись шляхом приєднання. При цьому договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа).
Договір банківського рахунку (вкладу) укладається з врахуванням вимог Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». При цьому договори банківського рахунку та банківського вкладу мають визначати права, зобов’язання суб’єктів вкладних (депозитних) операцій та інші умови, визначені Цивільним кодексом України, і мають бути підписані сторонами договору (уповноваженими ними особами).
Договір, який укладається банком із вкладником – фізичною особою, може бути підписаний фізичною особою цифровим власноручним підписом (п. 2.1-2.3 Положення №516).
2) Відкривати банківський рахунок (вклад) і укладати договори між банком та клієнтом можна віддалено, а для фізосіб – підписувати цифровим власноручним підписом. Власне наявність електронної форми договорів і дозволяє це зробити. Банкам просто дозволяється залучати нових клієнтів дистанційно, що в умовах пандемії не лише зручно, а й безпечно.
Увага: ці правила не стосуються договорів, які укладаються в порядку, встановленому Законом України від 03.09.2015 р. №675-VIII «Про електронну комерцію». Про які винятки йдеться?
У ст. 2 Закону №675 зазначено, що:
- порядок надання банківських послуг, випуск та обіг електронних грошей, здійснення переказу коштів не є предметом правового регулювання цього Закону і регулюється спеціальним законодавством;
- проте до послуг систем дистанційного обслуговування, випуску та обігу електронних грошей, страхування та інших послуг, щодо яких існує спеціальне законодавство, цей Закон застосовується лише в частині правочинів, вчинених в електронній формі, яка не суперечить спеціальному законодавству, що регулює здійснення послуг із дистанційного обслуговування, випуск та обіг електронних грошей, страхування, зокрема законам «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність» та «Про страхування».
Отже, на сьогодні договори про відкриття банківських рахунків (вкладів), які не стосуються зазначених виключень, можуть укладатись на відстані, зокрема, і шляхом приєднання до публічної частини договору (як правило, розміщеної на сайті банку). При цьому клієнт приєднується до договору в цілому (до публічної та індивідуальної частини). Але обов’язково має отримати від банку письмову чи електронну версію індивідуальної частини договору.
Отже, відкриваючи поточний рахунок, клієнт не лише отримує картку, а й отримує письмову чи електронну версію договору з банком щодо кредитного ліміту за цією карткою (індивідуальну частину договору) щодо процентів та розміру кредитного ліміту. Втім, на сьогодні вже багато банків це застосовують (особливо ті, які мають мобільні додатки).
Або підписують договір про надання кредиту у паперовій чи електронній формі зі застосування цифрового власноручного підпису фізособи.
Як перевірятимуть документи, дистанційно подані для відкриття рахунку?
Нацбанк прямо передбачив в Інструкції №492 право відкривати рахунок клієнту, який не має рахунків у цьому банку, на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) документів під час віддаленого встановлення ділових відносин.
Проте при цьому мають виконуватися вимоги, встановлені нормативно-правовим актом Нацбанку з питань фінансового моніторингу (йдеться, зокрема, про Постанову №65).
Отже, якщо ви звертаєтесь до цього банку вперше, то ви маєте надати інформацію, потрібну для вашої ідентифікації. І така інформація буде перевірятися банком (тобто проходити процедуру верифікації) з усіх доступних йому джерел. Про це ми докладно писали тут.
Відкриття нового рахунку клієнту, який уже має в цьому банку рахунок, може здійснюватися без повторної ідентифікації/верифікації та дистанційно на підставі поданих в електронній формі документів, але лише за умов відсутності у банку підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними (п. 20 Інструкції №492).
Хто може розпоряджатися відкритим рахунком за новими правилами?
Розпорядження рахунком здійснюється у такому порядку.
Для клієнтів – юросіб: керівник подає/надсилає до банку під час відкриття рахунку перелік осіб, які мають право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи (далі – перелік).
Увага! Підпис розпорядника рахунка клієнта не зазначається в переліку, якщо розпорядження рахунком здійснюватиметься лише за допомогою систем дистанційного обслуговування. Отже, якщо ви юрособа і плануєте здійснювати операції з банківським рахунком виключно через «Клієнт-банк» і подібні банківські системи дистанційного обслуговування – такий перелік вам подавати не потрібно буде.
Для фізосіб, ФОП та фізосіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність: розпорядження рахунком передається за розпорядженням власника рахунку (якщо йдеться про найманого працівника) чи за довіреністю (якщо йдеться про сторонню особу).
Увага! Довіреність може бути засвідчена нотаріусом. А якщо вона складається в банку (у присутності власника рахунку та довірених осіб), то її може засвідчити уповноважений працівник банку.
У такому розпорядженні/довіреності обов’язково зазначається, які операції може проводити та особа, на яку такий документ оформлено. Зокрема, він може містити право довірених осіб відкривати/розпоряджатися/закривати рахунки клієнта у цьому банку.
Під час здійснення операцій за рахунками таких осіб використовується зразок підпису власника рахунку/довіреної особи, зазначений у договорі банківського рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку.
Увага! Рахунки для фізосіб-«незалежників»
Нагадаємо, що з січня 2020 року клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської, підприємницької, інвестиційної, незалежної професійної діяльності або діяльності, яка не пов'язана з підприємницькою, і для власних потреб.
Але при цьому кошти на рахунках самозайнятих осіб мають всій власний статус – кошти для забезпечення власної незалежної професійної діяльності.
Зокрема, поточні рахунки нотаріусів використовуються для розрахунків за законодавством, що регулює діяльність нотаріусів, а приватних виконавців – для примусового виконання рішень. При цьому кошти на таких рахунках більше не мають режиму використання коштів як за поточними рахунками суб'єктів господарювання (п. 57-59 Інструкції №492).
Крім того, самозайняті особи при відкритті рахунку не подаватимуть копії документів про взяття на облік – банки отримуватимуть їх від контролюючих органів самостійно (п. 151 Інструкції №492).
Коли банк може закрити рахунок клієнта?
Тут можливі декілька варіантів.
Варіант 1: Припинення господарської діяльності клієнта.
У разі отримання/виявлення банком інформації про припинення ФОПа, поточний рахунок ФОПа закривається.
Якщо на такому рахунку є залишок коштів, то одночасно відкривається (якщо його не було) інший – поточний рахунок для власних потреб. Залишок коштів з поточного рахунку ФОПа перераховується на відкритий банком або вже діючий у цьому банку поточний рахунок цієї фізособи для власних потреб.
Припинення юрособи також є підставою для закриття поточного рахунку. Але при цьому банк перераховує залишок коштів з поточного рахунку юрособи, що ліквідувалася, на балансовий рахунок 2903 «Кошти клієнтів банку за недіючими рахунками» (пп. 4 п. 135, п. 145 Інструкції №492).
Ліквідатор (ліквідаційна комісія) для проведення ліквідаційної процедури використовує один поточний рахунок юридичної особи-резидента, що ліквідовується. Такий поточний рахунок юрособи закривається банком на підставі поданої ліквідатором заяви про закриття поточного рахунку або продовжує функціонувати як поточний рахунок юридичної особи відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (п. 147 Інструкції №492).
Варіант 2: Підзвітні рахунки нерезидентів
Нагадаємо, що за пп. 14.1.146-1 ПКУ підзвітний рахунок – це фінансовий рахунок, що відповідає одному з таких критеріїв:
- власником фінансового рахунку є фізична особа – нерезидент;
- власником фінансового рахунку є юридична особа – нерезидент або представництво нерезидента – юридичної особи;
- власником фінансового рахунку є юридична особа, яка не є фінансовим агентом та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є фізична особа – нерезидент.
Згідно зі змінами, банк має право закрити підзвітний рахунок клієнта за наявності підстав, передбачених ст. 69 ПКУ. Йдеться про ситуацію надання власниками фінансових рахунків на вимогу фінансового агента інформації та документів про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншої інформації і документів, необхідних для складання звітності за підзвітними рахунками. Відмова у наданні такої інформації може призвести до закриття поточного рахунку (пп. 69.8.2 ПКУ).
Також чітко визначено два моменти. Банки зобов'язані надіслати повідомлення про закриття рахунку платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому така особа перебуває на обліку, у день закриття рахунку (п. 69.2 ПКУ). А залишок коштів із рахунку клієнта в такому випадку повертається цьому клієнту (п. 156 Інструкції №492).
Варіант 3. Розірвання договору з клієнтом
Банк має право відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта (п. 144 Інструкції №492), якщо:
- немає операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та немає залишку грошових коштів на цьому рахунку;
- є підстави, передбачені законодавством з питань фінансового моніторингу.
Залишок коштів з поточного рахунку клієнта в таких випадках повертається клієнту.
Тож, внаслідок проведеного фінмоніторингу банк буде приймати рішення, чи треба в кожному конкретному випадку йти на такий безапеляційний крок як закриття рахунку і розірвання договору. Нацбанк віддає на розсуд банку, який фактично роками вивчає кожного свого клієнта, право вирішувати, чи варто розривати з ним всі стосунки.
Втім, на сьогодні такі випадки вже не є виключними і поодинокими. Тож, отримавши повідомлення про намір банка розірвати договір, варто одразу перевірити факт повернення вам коштів, які були на закритому рахунку. Або домовитись про їх перерахування на рахунок в іншому банку.
Довідково! Якщо звернутись до Закону №361, то за приписами ч. 1 ст. 16 цього Закону суб’єкт первинного фінансового моніторингу (у т.ч. банк) зобов’язаний або відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні)), або розірвати ділові відносини, закрити рахунок/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів щодо того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
- виявлення у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;
- якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
А якщо рахунок бажає закрити сам клієнт?
Тут теж не обійшлося без змін. Банк не має права за заявою клієнта закрити поточний рахунок, якщо грошові кошти, що розміщені на відповідному рахунку, заморожені або фінансові операції за відповідним рахунком зупинені відповідно до законодавства з питань фінансового моніторингу (п. 143 Інструкції №492).
Змінений порядок повернення банками вкладів та сплата процентів за депозитами
За загальним правилом грошові кошти або банківські метали на вкладний (депозитний) рахунок суб’єкта господарювання, юридичної особи-нерезидента, представництва юридичної особи-нерезидента в Україні, інвестора перераховуються з його/її поточного рахунку і після настання обставин їх повернення, визначених договором банківського вкладу, повертаються на поточний рахунок цього вкладника.
Банки мають право перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок госпсуб’єкта з іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише у разі:
- запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у випадках та в порядку, визначених нормативно-правовими актами НБУ;
- зміни умов договору банківського вкладу. Нараховані проценти (дохід в іншій формі) за вкладом (депозитом) госпсуб’єкта відповідно до умов договору банки можуть перераховувати на поточний рахунок цього вкладника або зараховувати на поповнення вкладу (депозиту).
На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім’я власника рахунку від третіх осіб. При цьому сам факт надання власником даних про свій вкладний (депозитний) рахунок таким третім особам вважається наданням згоди власником рахунку на одержання грошових коштів від них.
У разі спливу строку дії депозиту банк зобов’язаний видати вклад та нараховані проценти за ним (йдеться про строкові банківські вклади). Повернення на вимогу вкладника вкладу та процентів за ним достроково – лише на умовах, визначених договором.
Важливо! Банк виплачує вкладнику проценти на суму вкладу (депозиту) у розмірі, який встановлюється в договорі банківського вкладу. При цьому банку надано право змінити розмір процентів, які виплачуються на суму вкладу (депозиту) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на суму вкладу (депозиту) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (депозиту), внесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з дня надсилання відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором.