Урядовою командою реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA у тісній взаємодії з фахівцями Національного банку України (CSIRT-NBU) та Департаменту кіберполіції Національної поліції України вжито окремих заходів з дослідження інцидентів інформаційної безпеки, що мали місце 15.02.2022.
Зауважимо, що згадані кібератаки, на відміну від типової точкової діяльності окремих груп зловмисників, пов’язаної із розповсюдженням шкідливих програм, спір-фішингу, викраденням даних тощо, в більшості своїй були спрямовані на інфраструктурні елементи кіберпростору та окремі галузі, в тому числі, маючи підтекст інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на дестабілізацію ситуації в країні.
Серед основних способів реалізації зловмисного задуму можна виділити такі.
1. Розсилання фейкових SMS-повідомлень громадянам про, начебто, порушення штатного режиму функціонування банкоматів окремих державних фінансових установ.
Рис.1 Приклад фейкового SMS-повідомлення
2. Розсилання електронних поштових повідомлень серед низки фінансових установ про мінування приміщень та будівель останніх. Було встановлено, що зазначена діяльність може здійснюватися мешканцем Донецької області.
Рис.2 Приклад електронного листа з повідомленням про мінування
3. Проведення розподілених атак на відмову в обслуговуванні (DDoS) у відношенні веб-ресурсів українських банків та державних установ. В рамках дослідження, в тому числі, з урахуванням інформації від партнерів, визначено, що до здійснення атак, серед іншого, залучено бот-мережі Mirai (https://twitter.com/360Netlab/status/1493797519725367302) та Meris (шкідливий інформаційний потік спрямовується через тисячі зламаних маршрутизаторів Mikrotik та ряду інших IoT пристроїв з фільтрацією джерел за допомогою ACL, що дозволяє приховати згадані пристрої від пошукових систем на кшталт Shodan). Зазначене, з високим рівнем впевненості, дозволяє припустити, що для проведення атак використано наявні потужності зловмисників, що надаються як послуга (DDoS as a Service).
У зв’язку з тим, що кількість подібних пристроїв налічує більше 30000, список IP-адрес розповсюджено серед суб’єктів координації за допомогою платформи MISP.
Рис.3 Приклад налаштування проксі-серверу Mikrotik та транзитного передавання інформаційних потоків
4. Унеможливлення доступу до веб-ресурів в зоні gov.ua шляхом здійснення DDoS-атаки на обслуговуючі DNS-сервери (https://hostmaster.ua/news/?pr20220216). Виведення з ладу декількох серверів доменних імен призвело до тимчасового порушення доступу до значної кількості веб-ресурсів державних органів у зв’язку з неможливістю визначення A-запису (IP-адреси) для відповідних доменних імен.
Рис.4 Приклад неможливості отримання A-запису для веб-ресурсу в зоні gov.ua
5. Підозріла маніпуляція з налаштуваннями автономних систем на рівні протоколу BGP. Так, за даними Cisco Crosswork (http://bgpstream.com/event/287011) протягом більше ніж двох годин, починаючи з 15:30 15.02.2022, префікс 217.117.7.0/24, який фактично належить Inq-Digital-Nigeria-AS (AS16284), було анонсовано від імені автономної системи Приватбанку (AS15742) через автономну систему нігерійського оператора телекомунікацій AS37148.
Рис.5 Приклад анонсування префіксу 217.117.7.0/24, начебто, від AS15742
Зважаючи на значний зріст кількості кіберінцидентів, а також, ураховуючи той факт, що під час реагування на події інформаційної безпеки значну частину часу займає процес налагодження комунікації з суб’єктом координації та збір і передавання цифрових доказів, наполегливо рекомендуємо державним органам, об’єктам критичної інфраструктури налагодити оперативний зв’язок та процес інформаційного обміну з CERT-UA.
***
Читайте також: Увага! Приват24, Ощадбанк та сайт Міноборони не працюють
***