Закон №2736 (набрав чинності з 19.11.2022 р.) змінив ризикоорієнтований підхід для встановлення ділових відносин з деякими клієнтами. Тепер фінансові установи перевагу надаватимуть підтвердженій інформації. Наприклад, про фізичну особу вимагатиметься підтвердження відсутності судимості за злочини, серед яких тепер є злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. В цілому актуальною стає бездоганна ділова репутація (що під цим розуміється, розповімо далі)!
Для чого і для кого такі підсилені вимоги? Йдеться про захист економічних та внутрішніх інтересів нашої держави від загрози, спричиненої збройною агресією проти України. І тут ми говоримо не лише про рф, а й про республіку білорусь.
Адже відповідно до ст. 1 Закону про оборону України під збройною агресією розуміють як вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупацію або анексію частини території України, так і дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення будь-яких дій, які підпадають під термін «збройна агресія».
Це призвело до необхідності закріплення у Законі №361 значно жорсткіших вимог до керівників СПФМ (ч. 4 ст. 8 Закону №361). Так, керівник та заступник керівника суб’єкта первинного фінмоніторингу (далі - СПФМ), голова та члени наглядового органу СПФМ, відповідальний працівник (особа, яка тимчасово виконує його повноваження у разі відсутності), інші працівники, залучені до проведення первинного фінмоніторингу, повинні мати бездоганну ділову репутацію та не мати громадянства (підданства) держави, що здійснює збройну агресію проти України (на сьогодні це громадянство (підданство) рф чи республіки білорусь).
Важливо! Держфінмоніторинг відтепер має право надсилати запити про отримання додаткової інформації, що може бути пов’язана як з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, так і з колабораційною діяльністю, пособництвом державі-агресору, найманством або державною зрадою. Нагадаємо, що відповіді на такі запити мають надаватись протягом одного робочого дня з дня надходження запиту (п. 11 ч. 2 ст. 8 Закону №361).
Розширений перелік СПФМ
Коментований закон вносить зміни й до переліку спеціально визначених СПФМ (крім осіб, які надають послуги у межах трудових правовідносин). Зокрема, до них тепер належать:
- госпсуб’єкти, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;
- госпсуб’єкти, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.
Причому при здійсненні повноважень як СПФМ рієлтори/посередники/консультанти мають забезпечити контроль як при наданні посередницьких/консультаційних послуг, підготовці/вчиненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомості, так і щодо операції з надання в оренду нерухомого майна – фінмоніторинг поширюється на оренду нерухомості зі щомісячною сумою орендної плати, яка дорівнює або перевищує 400 тис. грн.
Ця ж порогова сума (від 400 тис. грн або сума, еквівалентна зазначеній сумі, у т.ч. в іноземній валюті, банківських металах, інших активах) встановлена й для фінансових операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них (торгівлі за готівку), культурними цінностями (предметів мистецтва) та/або під час організації торгівлі ними, у т. ч. аукціонного продажу (п. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону №361).
Важливо! Ці норми включено до Закону для забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії. Так, Директивою (ЄС) 2018/843 розширено перелік осіб, які зобов’язані застосовувати вимоги цієї Директиви та Директиви (ЄС) 2015/849, зокрема:
(d) агентами з нерухомого майна, включаючи випадки, коли вони діють як посередники під час здавання в оренду нерухомого майна, але лише щодо транзакцій, за якими щомісячна орендна плата становить 10 000 євро або більше;
(i) особами, що здійснюють торгівлю витворами мистецтва або виступають як посередники у такій торгівлі, включаючи випадки, коли таку діяльність провадять мистецькі галереї та аукціонні доми, якщо вартість транзакції або серії пов’язаних транзакцій становить 10 000 євро або більше.
Але це не все – порогова сума фінансових операцій (від 400 тис. грн або сума, еквівалентна зазначеній сумі, у т.ч. в іноземній валюті, банківських металах, інших активах) відтепер підпадатиме під фінмоніторинг у тому разі, коли один з учасників такої операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України (ч. 1 ст. 20 Закону №361). Отже, знову ж таки йдеться про осіб з рф та/або з республіки білорусь (у т. ч. юросіб та засновників (кінцевих бенефіціарів) таких госпсуб’єктів).
Крім того, СПФМ слід пам’ятати, що при встановленні ділових відносин чи ідентифікації/верифікації клієнтів, встановлення їх кінцевих бенефіціарних власників, мети та характеру майбутніх ділових відносин, забороняється використовувати інформацію, отриману від третьої особи, що утворена і діє відповідно до законодавства рф чи республіки білорусь (ч. 17 ст. 11 Закону №361).
Клієнтів за критерієм «високий ризик» стає більше
Закон також розширює перелік клієнтів з високим ризиком ділових відносин. Тому з 19.11.2022 року СПФМ зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема, щодо таких клієнтів як:
- громадяни рф чи республіки білорусь (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є рф чи республіка білорусь;
- юросіб – резидентів рф чи республіки білорусь, а також їх кінцевих бенефіціарних власників (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14.04.2014 року), місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є рф чи республіка білорусь;
- клієнтів, щодо яких за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов’язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з рф чи республіки білорусь;
- клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є рф чи республіка білорусь.
Принагідно нагадаємо, що загалом на сьогодні в Україні працює багато електронних платіжних систем. З міжнародними системами переказу коштів, які здійснюють відправку переказів в Україну та не працюють в росії та білорусі, можна ознайомитись за посиланням. Інформацію про міжнародні системи переказу коштів, які працюють на території України (і їхніх учасників) та внесені до Реєстру НБУ, можна знайти на сайті НБУ.
Крім того, 19.08.2022 року набрала чинності постанова НБУ від 17.08. 2022 р. №181, яка визначає вимоги до обсягу інформації, що підлягає розкриттю небанківськими надавачами платіжних послуг на власних вебсайтах (вебсторінках), у місцях надання послуг та на вимогу користувачів. Зокрема, йдеться про інформацію щодо відокремлених підрозділів та комерційних агентів небанківських надавачів платіжних послуг.
Варто також звернути увагу, що Закон №2736 усуває конфлікт норм Закону №361 щодо критерію ризику ділових відносин з підсанкційними особами та змінами, які внесені до ч. 6 ст. 7 цього Закону (зміни за Законом №2257) щодо них. Йдеться про фінансові установи, які як СПФМ зобов’язані були розривати ділові відносини з усіма особами, до яких застосовані санкції відповідно до Закону «Про санкції», незалежно від виду таких санкцій. Наразі коментований закон фактично вказує на застосування до таких підсанкційних осіб критерію «високий ризик», що не обов’язково має наслідком припинення ділових відносин, а призводить лише до посилених заходів первинного фінмоніторингу.
Відповідальність: розширення повноважень Держфінмоніорингу
Нагадаємо, що у ч. 3 ст. 32 Закону №361 визначений перелік заходів впливу, які застосовуються у разі невиконання (неналежного виконання) СПФМ (його уповноваженою особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, серед яких названі:
1) письмове застереження;
2) анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус СПФМ, у встановленому законодавством порядку;
3) покладення на СПФМ обов’язку відсторонення від роботи посадової особи;
4) штраф;
5) укладення письмової угоди зі СПФМ про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії.
Причому, якщо раніше за одне порушення не могло бути застосовано більше ніж один захід впливу з 5 перелічених вище, то тепер обмежено лише застосуванням одного штрафу за одне правопорушення (перелік штрафів наведений у ч. 5-6 ст. 32 Закону №361). Інші заходи впливу застосовуються лише з врахуванням обставин вчиненого правопорушення, наведених у ч. 7 ст. 32 Закону №361, та можуть бути застосовані разом зі штрафом.
При цьому не забули й про тимчасово окуповані території. Закон №2736 звільняє від відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії СПФМ, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), за Переліком, що формується у порядку, встановленому КМУ, та позбавлені можливості виконати у встановлені строки такі вимоги, зокрема, щодо:
- повідомлення про порогові та підозрілі фіноперації та про розбіжності щодо відомостей про КБВ за ЄДР та отриманою СПФМ інформацією,
- подання на запит Держфінмоніорингу інформацію, що може бути пов’язана зі зупиненням фінансових операцій, замороженням активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, у т.ч. інформацію з обмеженим доступом,
- виконання вимоги щодо погодження з Держфінмоніторингом додакових строків для подання інформації в електронній або паперовій формі, архівних даних з урахуванням значного обсягу документів,
- забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення та підвищення його кваліфікації, а також вимог щодо інформування відповідальним працівником керівника СПФМ в письмовій формі про виявлені фіноперації, що підлягають фінмоніторингу, та вжиті заходи.
Наведені вимоги мають бути виконані протягом одного місяця після її виключення з Переліку що формується у порядку, встановленому КМУ.
Таке звільнення не стосується тих СПФМ, які після 19.11.2022 р. змінили своє місцезнаходження і їх новим місцезнаходженням стали населені пункти територіальних громад, включені до такого Переліку.
Увага! Змін щодо порядку та строків подання інформації про КБВ державному реєстратору наразі не передбачено. Втім, зміни очікують банки та небанківські фінустанови, а також учасників фондового ринку.
Загалом, як наголосив Мінфін, реалізація норм Закону №2736 сприятиме виявленню та зупиненню фінансових операцій пов’язаних з державами, які здійснюють збройну агресію проти України, а також покращить відповідність національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
