Нацбанк розповідає, що обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля у ІІ кварталі зросли вперше від початку повномасштабного вторгнення – на 4,5% – передусім унаслідок відновлення карткового кредитування. Також зросли обсяги іпотечного кредитування на 2,7% завдяки видачі позик за програмою «єОселя».
Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель протягом перших двох місяців ІІ кварталу ще скорочувався, проте в червні дещо зріс – вперше за останніх 12 місяців.
Визнання банками кредитних втрат унаслідок війни є незначним. Частка непрацюючих кредитів фізичним особам у ІІ кварталі вперше з початку запровадження воєнного стану знизилася на 2 в. п., зокрема за рахунок списання непрацюючих кредитів. Водночас за кредитами бізнесу вона зросла на 0,4 в. п.
Обсяги зобов’язань платоспроможних банків за II квартал зросли на 5,3% завдяки приросту коштів клієнтів. Водночас частка рефінансування НБУ в зобов’язаннях банків за квартал скоротилася майже вчетверо – до 0,2%, що відповідає рівню липня 2008 року.
Обсяги гривневих коштів фізичних осіб за ІІ квартал зросли на 7,5%. Зокрема, строкові кошти населення у гривні зросли на 14,1%, адже банки дедалі активніше конкурували ставками за довші депозити.
Обсяги гривневих корпоративних вкладів зросли на 12,9% за квартал, хоча темпи зростання сповільнювалися протягом кварталу. Кошти у валюті зростали повільніше – на 6,8%.
Рівень доларизації коштів клієнтів за квартал знизився на 2,1 в. п. до 36%. Для коштів населення скорочення було значнішим, до 34,6%, завдяки нарощенню коштів у гривні та зниженню популярності валютних вкладів.
Вартість 12-місячних депозитів фізичних осіб зросла в середньому на 1,3 в. п. до 15,2% річних завдяки можливості для банків вкладати кошти у тримісячні депозитні сертифікати НБУ під ставку на рівні облікової. Це стимулювало банки і надалі підвищувати ставки за строковими депозитами.
Ставки за кредитами фізичних осіб впродовж кварталу дещо знизилися – до 28,5% річних, а за кредитами бізнесу – коливалися на рівні близько 20% річних.
У ІІ кварталі сектор отримав майже такий само прибуток, як і в попередньому, – 34 млрд грн. Це було зумовлено стабільним зростанням чистого процентного доходу, передусім від високоліквідних активів, та майже нульовим резервуванням.
Початок циклу пом’якшення монетарної політики спричинить зниження ринкових відсоткових ставок. Проте банки зберегли високу чисту процентну маржу, тож ризики прибутковості у найближчій перспективі помірні.
Перші результати оцінки стійкості 20 найбільших банків оптимістичні: суттєвих недооцінок кредитного ризику НБУ не виявив. Потреба в капіталі для сектору навряд чи буде значною, і більшість банків, імовірно, зможе відновити капітал за рахунок поточних прибутків.
«Банки пожвавлюють кредитування, а це є важливим свідченням відновлення економіки, – зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. – Зменшення портфеля бізнес-кредитів у системі призупинилося, а обсяг роздрібних кредитів навіть зріс – як завдяки державній програмі «єОселя», так і за рахунок власних кредитних програм банків. Про сталий тренд говорити зарано, але очікування економічних агентів та споживчі настрої населення поліпшуються».
Довідково
Дані щодо кредитів та депозитів, що публікуються в «Огляді банківського сектору», відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі «Грошово-кредитна статистика» на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, оскільки:
- містять дані про банки, що були платоспроможними на звітну дату, якщо не зазначено інше;
- охоплюють дані банків з урахуванням їхніх філій за межами України;
- містять дані про кошти, розміщені в інших банках-резидентах та нерезидентах;
- є скоригованими на резерви за активними операціями, якщо не зазначено інше;
- містять дані щодо іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, якщо не зазначено інше;
- містять інформацію про клієнтів-нерезидентів.