В Україні всі добре пам'ятають осінь минулого року, коли через удари агресора почалися перебої з електропостачанням. Імовірність повторення таких ударів 2023 року є великою. Про те, наскільки банківська система нині готова до роботи за таких умов, PG поговорило з Олексієм Шабаном, заступником голови НБУ.
Система Power Banking торік запускалася в екстремальних умовах. Як банки та НБУ готувалися і готуються до зими цього року?
– Ми не знаємо, якими будуть дії ворога, але прагнемо бути готовими до всього, що може статися. Минулого року ми вимагали від банків не менше третини відділень зробити базовими чи опорними. Головна ідея полягала в тому, що навіть за умов тривалої відсутності електроенергії ці відділення повинні працювати та надавати базові банківські послуги. Тому у відділенні має бути резервне джерело енергії, зарезервовані канали зв'язку від кількох операторів. Банки мають забезпечити роботу своїх дата-центрів, інформаційних систем та каналів зв'язку у разі відсутності основного електроживлення на строк до семи діб, а також роботу відділень – до трьох діб. Особливу увагу необхідно приділяти збереженню копій даних у такі періоди. І загалом не повинна порушуватися робота систем електронних платежів та обігу готівки.
Ми розуміємо, що банківська система успішно пройшла практичні випробування минулої осені та зими. Досвід є, технічна готовність збереглася. Наприкінці серпня ми зустрілися з керівниками банків та нагадали їм про важливість підготовки до можливих загроз. Попросили актуалізувати договори із постачальниками послуг, перевірити готовність обладнання та персоналу до роботи у надзвичайних умовах, оновити протоколи їхніх дій.
Якими є основні параметри Power Banking версії 2023 року?
– Натепер до мережі Power Banking входять близько 2360 відділень у понад 380 населених пунктах на всій контрольованій території України. Це понад 53% від загальної чисельності працюючих відділень. 75% цієї мережі припадає на відділення системно важливих банків (їх нині 15).
– Так. Наразі в обігу шість номіналів монет (1, 2, 5, 10 грн та 10, 50 копійок) та шість номіналів банкнот (20, 50, 100, 200, 500 та 1000 грн).
У 2014 році НБУ розпочав зміну номінального ряду монет та банкнот із головною метою – знизити витрати держави на підтримку готівкового обігу. Ми цю роботу практично закінчили, видання Central Banking у 2021 році навіть відзначило нашу роботу щодо оптимізації своєю нагородою – Central Banking Awards у номінації Currency Manager.
Існуючий номінальний ряд грошових знаків повністю забезпечує потреби у готівкових розрахунках. Ми в НБУ постійно оцінюємо рівень доходів населення та обсяг накопичень, аналізуємо обсяг готівки у грошовій масі та скільки її знаходитися поза банками, враховуємо інфляцію, рівень безготівкових розрахунків тощо. Є моделі, які дозволяють оцінити потребу в необхідному обсязі та номіналах готівки. Вони свідчать, що нині немає потреби щось змінювати.
Зазначу, що ще до повномасштабного вторгнення ми ухвалили рішення про завершення процесу вилучення з обігу банкнот усіх номіналів зразків до 2003 року. Він мав завершитися у вересні цього року. Однак ми розуміємо, що через війну багато українців залишили свої будинки, на руках у них можуть зберігатися такі банкноти. Тому продовжили граничний термін їхнього вилучення на період дії воєнного стану в Україні та ще протягом 90 днів після його припинення.
Можливість появи банкноти більшої за 1000 грн вами розглядається?
– Ми поки що не бачимо необхідності розгляду можливості появи таких банкнот. Наразі основна банкнота в обігу – 500 грн (28% від загальної кількості банкнот в обігу).
Тривалий час найпопулярнішою банкнотою була 200 грн, чому вона поступилася лідерством?
– Я вважаю, що на це вплинуло повномасштабне вторгнення. На його початку багато людей прагнули перевести свої заощадження у готівку, тому така відносно велика за номіналом банкнота, як 500 грн, і стала більш затребуваною.
Завдяки діям НБУ ситуацію на готівковому ринку вдалося стабілізувати, готівка стала повертатися до банків. Насамперед почали повертатися банкноти номіналом 200 грн, оскільки люди заощадження психологічно воліють зберігати у вищих номіналах банкнот. Проте останнім часом активно повертаються до банків і банкноти номіналом 500 грн, які заміщаються в обігу банкнотою номіналом 1000 грн. Але українці все одно досить багато готівки тримають поза банками. Тим паче, що восени минулого року, коли почалися перебої з електроенергією, НБУ сам рекомендував громадянам постійно мати певний запас готівки.
Ще кілька років тому говорилося, що дизайн монет 1 та 2 грн невдалий, їх іноді складно розрізнити. Чи є у вас відповідні плани?
– У 2021 році НБУ відгукнувся на такі скарги українців, ми почали готуватися до змін: сформували робочу групу, провели фокус-групи, розпочали обговорення можливих змін дизайну однієї з цих монет. Через повномасштабну війну у лютому минулого року цю роботу поставили на паузу, але після стабілізації ситуації у країні ми повернемося до неї.
Взагалі оновлення дизайну банкнотно-монетного ряду – це постійний процес для всіх центральних банків, і НБУ в цьому питанні – не виняток. Такі зміни повинні проводитися в середньому раз на сім – десять років, насамперед для підвищення захищеності готівки. Додам, що, на нашу думку, майбутні зміни дизайну мають проводитися в діалозі з громадським суспільством.
НБУ підтримує власну платіжну систему ПРОСТІР. Навіщо вона вам потрібна?
– Національні платіжні системи, зокрема карткові, мають багато успішних центробанків. Така система є важливим елементом національної безпеки. Я нагадаю ситуацію 2014 року, коли значні території України швидко були окуповані. Уряд продовжив виплату пенсій та соціальної допомоги українцям на цих територіях. Але важливим було не допустити, щоб ці гроші могли використовуватись на території РФ. Тому виплати надходили на платіжні картки ПРОСТІР, скористатися якими можна лише на території, підконтрольній Україні.
З погляду економічної доцільності обслуговування платіжних карток ПРОСТІР істотно дешевше для банків, ніж платіжних карток міжнародних систем. Тому вони можуть пропонувати споживачам дешевші банківські продукти.
Наразі система ПРОСТІР має повну функціональність, її картки приймаються всіма POS-терміналами, 94% банкоматами, через картки здійснюються P2P, їх приймають в інтернет-магазинах тощо.
Багато українців мають картки міжнародних платіжних систем Visa та Mastercard. Чим для них можуть виявитися корисними картки ПРОСТІР?
– Споживачу не потрібна сама картка, він хоче мати можливість здійснювати платежі, отримувати грошові перекази. Основна перевага Visa та Mastercard – це можливість платежів за кордоном. Для тих, кому це не актуально, картка ПРОСТІР може бути гідною альтернативою.
Кілька місяців тому несподівано болісно актуальним стало питання приймання та обміну зношених банкнот долара. НБУ оперативно втрутився у ситуацію. За вашою оцінкою, що у нас зараз із таким обміном?
– Ми вважаємо, що ринкових передумов для виникнення цієї кризи не було. Було бажання окремих людей та деяких сил створити ажіотаж та нажитися на ньому. Нацбанк оперативно зреагував. Ми вилучили зі своїх нормативних актів норми, які встановлюють ознаки незначної зношеності банкнот. Відкрили гарячу лінію для споживачів.
Важливо розуміти, що банкам та небанківським установам під час валютно-обмінних операцій заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території іноземної держави.
Тому ми провели кілька зустрічей із банками та небанківськими фінансовими установами, які займаються обміном готівкової валюти. Донесли до них свою позицію, що не можуть бути різні курси для обміну банкнот різних років випуску. Що касир банку чи обміннику не може «на око» оцінювати платоспроможність банкнот. Справжність банкнот іноземної валюти підтверджується за допомогою лічильників, сортувальників та детекторів банкнот, які, зокрема, забезпечують контроль ультрафіолетового, інфрачервоного та магнітного захисту.
Також ми переконали великі банки провести роботу з міжнародними операторами на ринку банкнот, щоб завозити більше валютної готівки та налагодити процеси щодо приймання значно пошкоджених банкнот іноземної валюти з України на інкасо. Все це дозволило стабілізувати ситуацію.
