Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Колекторам закони не писані. Вони продовжують шантажувати українців. Навіть тих, хто кредит у банку не брав. Разом зі списком неплатників купують у фінансових установ телефони контактних осіб — друзів, родичів та знайомих. І їх про це не попереджають. А потім телефонують навіть серед ночі. Таких осіб мав би оберігати закон про захист персональних даних. За його порушення передбачений штраф або навіть позбавлення волі — аж до трьох років.
Олексій Мервінський, голова державної служби з питань захисту персональних даних: «Значна кількість питань пов’язана із суб’єктами, які не пов’язані із боржником. Колеги по роботі, дані про яких надавалися. Інші члени родини. І їхні дані також оброблялися».
Утім, колектори наполягають: закону вони дотримуються. Через зміни до нього на початку року навіть мали проблеми із заробітком. Мовляв, банки не знали, чи мають право і в яких обсягах продавати або передавати дані клієнтів факторинговим компаніям. Тож не поспішали цього робити. Нині ситуація стабілізувалася.
Олександр Ільчук, президент асоціації учасників колекторського бізнесу України: «Не такий страшний чорт, як його малюють. Можна робити. Закон діє. Найголовніше, що зараз немає страху. Того, що був. Банки з колекторами співпрацюють. Інші контрагенти із нами співпрацюють. Ми обмінюємося базами даних. Ми намагаємося виконувати цей закон. І ми не бачимо серйозних перешкод для нашої роботи».
Банкіри кажуть: по допомогу до колекторів звертаються досить активно. Нині портфель прострочених кредитів оцінюють у 77 мільярдів гривень. Левова частка неповерненого — споживчі позики. А ще люди не поспішають розплачуватися за взяті у кредит автомобілі і, звісно ж, квартири. Останнім часом працювати із такими клієнтами стало легше.
Людмила Міщук, заступник голови правління комерційного банку: «Як свідчить практика, динаміка зниження проблемної заборгованості сповільнилася на 1,5 — 2%. Банки ідуть на компроміс із клієнтами. Ідуть певні реструктуризації, ідуть навіть певні дисконти зобов’язань, активно працюють колекторські компанії».
Щоб мінімізувати ризики банків, їм відкриють бази даних державних установ. Зокрема, ДАІ та РАЦСів. А ще фінансисти хочуть отримати доступ до лікарської таємниці про потенційних клієнтів.
Олена Лоску
