Датою отримання доходів від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів

Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями визначено п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ). З урахуванням особливостей, установлених цим розділом, не включаються до доходу і не підлягають оподаткуванню кошти, залучені платником податку, зокрема, у зв’язку з поверненням основної суми фінансових кредитів, позик та залученням платником податку основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки (пп. 153.4.1 п. 153.4 ст. 153 ПКУ).
При цьому не включаються до витрат кошти або майно, надані платником податку, у зв’язку з наданням основної суми кредиту, позики та поверненням платником податку основної суми депозиту (вкладу) (пп. 153.4.2 п. 153.4 ст. 153 ПКУ).
Згідно з пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 ПКУ дохід банківських установ включає, зокрема, процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (у тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами, придбаними банком, а також комісійні доходи, у тому числі за кредитно-депозитними операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління.
При цьому датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку (п. 137.8 ст. 137 ПКУ).
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ до витрат банківських установ відносяться, зокрема, процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, у тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу, а також комісійні витрати, у тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління
Згідно з п. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 ПКУ датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов’язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.