Нацбанк удосконалює регулювання діяльності з використання електронних грошей
Вилучено з «Моїх новин»
Розширено спектр послуг, що надаються банками-емітентами електронних грошей користувачам-фізичним особам
01.08.2016381
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Постанова розширює спектр послуг, що надаються банками-емітентами електронних грошей користувачам-фізичним особам.
Зокрема, йдеться про надання права установам міжнародних організацій надавати гуманітарну допомогу фізичним особам електронними грошима.
Постанова також передбачає удосконалення порядку подачі до Національного банку України документів банками, що мають намір здійснювати випуск електронних грошей, що дасть змогу підвищити оперативність їх розгляду.
Постанова набрала чинності з 30 липня 2016 року.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Повний перелік, точні формулювання щодо осіб, які мають право на кредитні канікули, наведено у законодавстві, але під них не підпадають кредитні договори щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду та транспортних засобів
Новий інструмент автоматично розпізнає номер рахунку з квитанції, рахунку, виписки або навіть фото з IBAN та миттєво підтягує його у платіжну форму. Це дозволяє не лише заощадити час, а й мінімізувати ризик помилок під час введення рахунків
З 1 січня 2026 року банки працюватимуть за оновленими правилами фінансової звітності. НБУ скасував воєнні послаблення, уточнив обов’язки банків з державною участю та посилив вимоги до подання й підписання звітів
Згідно з проєктом, 31 грудня 2025 року та 1 січня 2026 року через СЕП не прийматимуться платіжні та інформаційні повідомлення від та на адресу Держказначейства. Банківська система працюватиме у звичайному режимі
Законопроєктом №14097 пропонується на 2026 рік встановити для банків підвищену ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 50% з одночасною забороною зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих періодів
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
