Відповідно до положення ч. 1 статті 7 Декрету КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (у редакції станом на 2010 рік — момент виникнення спірних відносин; далі — Декрет №15-93) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії НБУ (ч. 3 ст. 7 Декрету №15-93).
Згідно з абз. 6 ч. 2 ст. 16 Декрету №15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):
— за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, — штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.
Постає запитання: чи є відповідальність за розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії НБУ?
ВАСУ постановою від 15.04.2010 р. у справі №К-19420/07 визнав, що так — має місце порушення, оскільки нормою абз. 6 ч. 2 ст. 16 Декрету №15-93 передбачено відповідальність за порушення порядку розрахунків, установленого ст. 7 цього Декрету без будь-яких виключень з такого порядку.
У скарзі до Верховного суду України ТОВ порушило питання про перегляд та скасування такого рішення ВАСУ. На обґрунтування зазначеного ним додане рішення ВАСУ від 01.02.2007 р. у справі №К-7076/06, в якому цей суд дійшов висновку про те, що передбачені п. 2 ст. 16 Декрету міри відповідальності (штрафні (фінансові) санкції) до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються НБУ та підпорядкованими йому установами. При цьому суд зазначив, що цим положенням не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС.
Виконуючи покладені на Верховний суд України (постанова від 07.02.2012 р. №21-904а10) завдання у контексті правовідносин, що розглядаються, суд виходить з того, що статтею 16 Декрету №15-93 питання щодо компетентного органу, який повинен застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно — повноважним органом є Національний банк України.
Водночас нагадаємо, що Законом України від 20.12.2011 р. №4205-VI до ст. 7 Декрету №15-93 внесено зміни, за якими частину 3 ст. 7 скасовано, а частину 1 ст. 7 викладено в такій редакції: «У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України — гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України».
Проте на питання компетентності в частині застосування відповідальності це не впливає.