• Посилання скопійовано

Обмеження готівки: за і проти

Введення ліміту на готівкові розрахунки різко критикують вітчизняні юристи, а самі банкіри відзначають ризики

Обмеження готівки: за і проти

Як відомо, у квітні цього року керівництво Нацбанку заявило, що припускає введення обмеження розрахунків готівкою до липня. Нагадаємо, регулятор  має намір встановити ліміт для таких операцій — до 150 тисяч гривень.

Крім того, тоді експерти головного фінансового відомства країни та деякі аналітики говорили, що Нацбанк розглядає можливість включення в проект існуючого дотепер обмеження щодо готівкових розрахунків між підприємствами та фізичними особами, які працюють на спрощеній (єдиній) системі оподаткування.

На вечір 30 травня, коли цей матеріал було написано, як повідомили кореспонденту «УК» у прес-службі Нацбанку, ніяких заяв та розпоряджень вищого керівництва регулятора щодо початку дії цього обмеження не було.

Як відбувалося обговорення цього можливого нововведення і які суперечності в цьому аспекті?

Фінансисти  за втричі меншу суму

Слід сказати, що найактуальнішою реакцію, яка відбулася наприкінці травня, стало схвалення керівництва Незалежної асоціації банків України ініціативи Нацбанку. За словами її виконавчого директора Сергія Мамедова, вводити такі обмеження треба, проте сума повинна бути не 150 тисяч гривень, а хоча б втричі меншою. Заодно банкір визначає ризики, на які може наразитися банківська система, внаслідок швидкого розвитку системи безготівкових розрахунків.

«Існують так звані операційні ризики. Банки, які згідно із законодавством, є агентами первинного фінансового моніторингу, зіштовхуються зі складнощами при аналізі трансакцій до моменту відправлення платежу. Це необхідно, щоб не допустити використання законних каналів для легалізації «чорних» та «сірих» грошей згідно з вимогами міжнародних фінансових організації», — наголошує він.

Також на цей процес впливатиме і кіберзлочинність, яка в Україні ще не досить розвинена, проте набирає чималих обертів. На думку Сергія Мамедова, якщо ми не будемо робити платежі в режимі он-лайн (як це відбувається в нашій банківській системі), а наступного дня, то такі ризики можна цілком нівелювати. Адже дня вистачить на перевірку всіх злочинних намагань  і справ щодо такого платежу.

Ще один ризик, як зазначають банкіри, стосується ліквідності. Коли відбувається коливання курсу гривні щодо інших валют за тих чи тих форс-мажорних та кризових обставин, населення починає панікувати, і фінансовим установам треба чітко управляти своєю ліквідністю. А це за вищезгаданих умов іноді зробити вкрай тяжко.

Правники вкрай збентежені

Експерти інших ринків взагалі досить скептично оцінюють таке обмеження, називаючи його ледве не шкідливим для економіки і громадян.

Найперше, це стосується ринку нерухомості. Приміром, нещодавно віце-президент Асоціації професійних управляючих нерухомістю Анатолій Топол заявив,  що без повернення довіри до банківської системи такого робити не можна. На думку деяких юристів, така ініціатива скерована більше не на задоволення потреб громадян, а частково на задоволення потреб самої банківської системи.

Правники також упевнені в тому, що держава після введення першого обмеження розміром 150 тисяч гривень, найімовірніше, поступово і систематично вводитиме нові суми лімітів (звісно, понижуючи їх планку).

Задля того, щоб такі дії не спричинили удару по людях, юристи наполягають на тому, що термін чергового зниження планки повинен бути чітко регламентований. І така «операція» повинна відбутися не раніше, ніж держава забезпечить публічність видатків державних посадових осіб та членів їхніх родин.

А генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів Олег Назаренко зазначає, що Нацбанку перед введенням такого ліміту треба розробити механізм контролю розмірів комісійних зборів, які будуть стягувати фінустанови за проведення значних платежів.

Як бачимо, всі думки цікаві і заслуговують на увагу. Можливо, й експерти, й учасники ринку занадто схвильовані цим питанням. Та й боротися з готівковими розрахунками треба колись починати. Заспокоїти їх може думка начальника управління роздрібних платежів Нацбанку Володимира Харченка. За його словами, більшість українців взагалі не відчує на собі введення обмеження на рівні 150 тисяч гривень, адже 96% платежів, що проходять через систему регулятора, менші, ніж 50 тисяч гривень. І це — правда, проти якої немає контраргументів. 

Джерело: Урядовий кур'єр

Рубрика: Фінанси і банки/Валюта і цінні папери

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Валюта і цінні папери»