Розраховуючи ціну договору з використанням іноземної валюти (долари, євро), госпсуб′єкти мають знати про певні особливості:
1) законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня.
2) зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
3) використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Проте це не єдине, про що потрібно знати у разі встановлення у договорі ціни у доларах чи євро з прив’язкою до гривні.
Наприклад, умовами договору поставки передбачено розрахунки у доларах США.
У разі прострочення виконання грошових зобов’язань, згідно зі ст. 625 ЦКУ боржник зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Але яким чином визначити індекс інфляції за весь час прострочення, якщо, скажімо, боржник зобов’язаний сплатити суму за договором, яка розраховується за курсом НБУ щодо долара чи євро на день оплати?
У ситуації, яка згадується у Постанові ВГСУ від 31.01.2012 р. у справі №18/113-53/81, на момент подання позову до суду оплати не відбулося.
ВГСУ доходить такого висновку: вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Проте унеможливлює врахування розрахованого Держкомстатом індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти боргу, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти (див. також Лист ВГСУ від 29.04.2013 р. №01-06/767/2013).