Нещодавно Нацбанком було ухвалено постанову від 25.09.2013 р. № 381, якою передбачено, що дія норми стосовно обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не тільки на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками) та фізичних осіб — підприємців.
У листі від 16.10.2013 р. №29-113/18005 НБУ відповідає на питання щодо практичного застосування окремих вимог вищезазначеної постанови.
Отож, встановлено, що вимога щодо обов'язкового продажу не поширюється на надходження на користь уповноваженого банку:
- за міжбанківськими операціями із залучення та розміщення кредитів, депозитів на міжнародних ринках (у тому числі проценти за розміщеними уповноваженим банком кредитами, депозитами);
- за операціями з торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на міжнародних валютних ринках (у тому числі арбітражними операціями на умовах маржинальної торгівлі).
Вимоги обов'язкового продажу надходжень в інвалюті із-за кордону:
- розповсюджуються також на операції, пов'язані зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну;
- не застосовуються до дипломатичних представництв та консульських установ.
Обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України підлягають:
- кошти, які банк отримав внаслідок експорту своїх послуг;
- надходження в іноземній валюті на користь постійного представництва з місцезнаходженням на території України, яке здійснює підприємницьку діяльність на підставі законів України;
- власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання між сторонами повністю або частково не виконано.
